Лист до осені зі звертанням та однорідними членами речення

Осене, красуне моя золотава! ти нагадуєш мені ту руду лисичку, яку миттєво я побачив у лісових хащах. опале листя, твій шерех   нагадує мені дощ і навіює тиху печаль. листопаде, твоя жовта заметіль схожа на  вишукане мереживо. що ж ти так рано до нас прийшла, люба осене? пташки, не летіть від нас, ще рано вам у вирій. жоржини, чорнобривці та гладіолуси, залишайтесь такими ж яскравими, як влітку. ми ще не намилувалися вами.   хмари, не закривайте небо цупким  сірим покривалом, а ти, сонечко, виглядай і смійся частіше. синє море, залишайся лагідним і теплим якомога довше!  

кожного року 19 грудня українці святкують день святого миколая. свято микола святкують урочисто, запрошують гостей.святого миколая люди люблять, бо він захисник усіх бідних і знедолених. найбільше люблять і шанують його діти. для дітей він охоронець і завжди до них приходить з подарунками.

  це свято відзначають весело і щиро дякують святого миколая за . 

Моя стара лялька. до цих пір я граюся цією іграшкою. коли я була ще маленька, моя бабуся з чорного трикотажу пошила мені ляльку-негритянку. лялька м"якенька та ніжна на дотик, тому що всередині у неї такий матеріал, яким набивають подушки. я назвала її мері. мері - невелика, сантиметрів тридцять у висоту. у неї чудові сині очі, які бабуся вправно вишила, та яскравий червоний ротик. вона привітно усміхається, і ця усмішка помітна здалеку. у мері багато суконь, є спіднички, блузки, кофтинки, джинси і навіть шорти. це все зробили ми з бабусею разом - так вона вчила мене шити. найбільше мені подобається її "весільне вбрання": сніжно-біла суконька з капелюшком, вигадливо прикрашеним різнокольоровими стрічками та бусинами.  я вже ніби виросла з того віку, коли дівчатка граються з ляльками, але полюбляю інколи сісти за швейну машинку та порадувати себе й мері обновкою.