Скласти казку про прислівник і його роль у мовленні

одного разу прислівник розачарувався у собі. 

- я такий нудний, бо ж незмінний. іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.

і вирішив він піти з країни мови.

одного дня прокинулися   мешканці мови, а прислівника вже й слід прохолов. спробували говорити питати одне одного. щось негарно виходить. сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). вирішили всі разом шукати. 

знайшли у полі самотнього та сумного, втішили   та попрохали вибачення, що були неуважними. і до сих пір живуть разом щасливо.

мурашки -  дуже-дуже сильні комахи!

вони можуть підняти речі удвоє   а то й більше раз

неймові!

я дуже люблю мурашок!

коли дивися на мурашник здаетьтся що там повний хаос!

але кожна муракша занята своєю справою.

хтось носить матеріали для мурашника,хтось збарає їжу,а хтось строїть домівку! я дуже поважаю мурашок!  

різні пори року несуть різний настрій. хтось захоплюється білим снігом, хтось мріє про квітучі дерева навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням в річці. а я люблю осінь.це така лагідна, щедра на плоди пора року! клени одягнулися в рум'янець. вони стоять, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. іноді тихенько своє різьблене листя. раптовий порив вітру безжально зриває осінню красу з сумних кленів.як ніжно золоті берізки серед зелених сосен. вони опустили вітки і засмучуються, що скоро прийдуть холоди. схожі на величезних велетнів, розкинувши вітки, стоять жовто-зелені дуби.високо в небі дзвінко курликають журавлі. вони збираються у зграї і летять на південь. десь високо вгорі перекликаються дикі гуси. у рідних краях дуже холодно, і вони вимушені летіти туди, де тепло. тільки горобці літають навколо і дзвінко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати.а я гуляю і думаю-яка все - таки журавлина наша осінь!