Людина — це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). людина — твориться, самонароджується. власне, хто ти є покищо? кавалок глини сирової, пластичної. бери цей кавалок у обидві жмені і мни — доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. уяви, що бог, який творить людей, то ти є сам. ти є бог. отож, як бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. для цього в тебе найкращий час — творися ж!
Спасибо
Ответ дал: Гость
за давніх-давен в ущелині ліванських гір, повз які тягнеться торговельний шлях, гніздилася впродовж кількох століть ватага розбійників. не мали вони ні доброго ремесла, ні того, що зветься домом. єдине, що передавали вони в спадок своїм нащадкам,— це злодійське, грабіжницьке ремесло, вміння відбирати золото й скарби. бо шляхом тим часто проходили багаті каравани. і хоч як охороняли купці своє добро, але злодії-розбійники щоразу перехитряли їх, бо були великі мастаки на витівки. і всяк, хто їхав сюди, страшенно боявся попастися лиходіям до рук. навіть військо самого султана не могло встояти проти знахабнілих розбишак.і ось правителі того краю зібралися, щоб вирішити, як краще й швидше приборкати ватагу.
Ответ дал: Гость
написано правильно
ким? авіатором
Другие вопросы по: Українська мова
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
Твір у публіцистичному стилі на тему "людина- це не титул, а обов'зок"...
Популярные вопросы