Людина — це обов’язок, а не титул (народився — і вже людина). людина — твориться, самонароджується. власне, хто ти є покищо? кавалок глини сирової, пластичної. бери цей кавалок у обидві жмені і мни — доти, поки з нього не вийде щось тверде, окреслене, перем’яте. уяви, що бог, який творить людей, то ти є сам. ти є бог. отож, як бог самого себе, мни свою глину в руках, поки не відчуєш під мозолями кремінь. для цього в тебе найкращий час — творися ж!
Спасибо
Ответ дал: Гость
я дуже люблю ходити у походи. це дуже цікаво! бігаєш на свіжому повітрі, граєш та розважаєшся! зазвичай я ходжу у похід з друзями, влітку, коли ще не дуже спекотно, але й не холодно! зазвичай ми варимо кулеша, або смажимо шашлики! мої друзі колись не любили ходити на природу, але коли я одного разу "витягнула" їх на свіже повітря, вони настілки пройнялися цією казковою атмосферою, цією цілковитою тишою і журчанням струмка що ми дуже стомлені , пройняті казковими ароматами та радістю поверталися додому. цього літа я хочу ще раз побувати в поході але з ночівлею бо мрію побачити справжню нічного метелика. я що якщо дуже хотіти то твої мрії обов'язково здійсняться!
Ответ дал: Гость
Батьки не тільки дали нам життя,вони виховують нас, у різних складних ситуаціях, свій досвід.якщо наші рідні відчуватимуть неповагу з нашого боку,можна втратити їх довіру.а цього б так не хотілося! явважаю,щовід того,як ми будемо ставитися до представників старшого покоління,залежить,як і наші діти будуть ставитись до нас.тому шанувати батьків-святий обов`язок кожного
Другие вопросы по: Українська мова
Похожие вопросы
Знаешь правильный ответ?
Твір у публіцистичному стилі на тему "людина- це не титул, а обов'зок"...
Популярные вопросы