Напишіть твір-роздум на тему "бережи здоров'я змолоду"

я часто замислююся над прислів"ям бережи здоров"я з молоду.

думка багатьох людей з приводу цього така.потрібно берегти здоров"я і цінувати його понад усе.але чому? я думаю що для того щоб не іти потім.якщо ти зробиш помилку у дитинстві у підлітковому віці то ти не зможеш її виправити навіть до самоі старості.

.

я знаю що потрібно зв"язати цей твір разом з твором якогось поєта але мені не вдалося)) що я хоч якось допоміг)

у лісі під деревом улітку я бачила мурашник.зверху він був укритий хвоєю і всіяний мільйонами ходів.мурахи снували по ньому безперервно.одні тягли до мурашника палички й личинки,інші вибігали з нього у якихось невідкладних справах.тут набігли хмари,і мурашки швидко сховались у мурашник,закрили більшість ходів.вони вміють передчувати погоду.

усю ніч ішов сніг.уранці, коли я вийшов з дому, зупинився мимоволі і оглянув двір.усі дерева були опушені снігом, і липи, тополі здавалися елементами фантастичного пейзажу.хтось давно посадив дві блакитні ялини - і вони виросли, їх ніхто не зрубав, якимось дивом вони уціліли.

знайомі алеї скверу, який веде до школи, засипав сніг, і вони були непролазні. але я наполегливо проклав шлях до школи сніговою цілиною. і раптом я зупинився. просто переді мною розгойдувався на гілці берізки поліетиленовий з-під води. в ньому було зроблено отвір, в який час від часу залітали синиці. на дні лежало насіння. мене здивувала годівниця. ще вчора її не було. годівниця була веселою. на одному з її боків було приклеєно саморобний малюнок з усміхненим обличчям. озирнувшись, я помітив таку саму годівницю і на горобині. її китиці, на яких лежав сніг, полум"яніли, а саму годівницю прикрашав малюнок: кумедна усміхнена мармиза. вітер розгойдував годівниці, і намальовані обличчя то зникали, то раптово з"являлися перед моїми очима.

"хтось потурбувався про птахів і про настрій перехожих",-подумав я.

цього дня у школі мені щастило. може, це через веселі годівниці, а може, ні