Твір роздум на тему материнська любов

о, яке чудове слово «материнство»… скільки ніжності у ньому, тепла і турботи. а скільки любові! материнську любов не можна порівняти ні з чим на цьому світі. почуття матері до своєї дитини не можна описати звичайними людськими словами. те, що відбувається між ненькою і її чадом, — це щось особливе, неземне, таке справжнє і непідробне. зв'язок між цими двома людьми надто важко обірвати, про нього можна писати книжки, складати пісні і просто довго говорити. але все одно, навіть цими найрізноманітнішими і способами повноцінну подяку дорогій матусі за її щиру любов виразити просто неможливо.

мамина любов — це безкінечне терпіння, турбота, порозуміння і безкорисливість. ще змалечку наша ненька не спить довгими ночами: колише своє немовля, співає йому тихі колискові, зігріває своїм теплом, захищає від злого світу і ніжить у своїх обіймах. пізніше, коли дитя трохи підростає, веде його у дитячий садочок, знайомить з навколишнім середовищем, підказує і научає. через кілька років починається школа, а мама і тоді залишається поруч з нами: збирає на заняття, є зі складними , турбується про наші стосунки з однокласниками, частує і гостинно приймає усіх наших друзів. коли настає підлітковий період, час галасливих вечорів, скандалів і непорозуміння, люба матуся ніколи не здається, не сидить склавши руки, а все бігає, переймається, намагається достукатися і зрозуміти свою кровинку. тільки мама залишається у цей період справжнім другом, який не зрадить, який підтримає у найскрутніший момент, підкаже і заспокоїть. матусі разом з нами переживають наше перше кохання, нашу першу ніч після розлуки, перші поразки, перші грандіозні і крихітні перемоги, першу двійку і ото бажане «відмінно» у щоденнику, саме вони приймають разом з нами найважливіші рішення нашого життя, тільки ці жінки постійно турбуються про наш комфорт і позитивний настрій. вони ві, присвячують нам усе життя і не просять, ніколи не просять нічого в замін. вони тільки хочуть бачити свою дитину щасливою, тільки й всього…

любіть своїх матерів! любіть їх хоча б на половинку так, як вони люблять кожного з нас. бо ніколи, повірте, ніколи в житті ви більше не відчуєте такого щирого, теплого і сильного почуття, як материнська любов. поважайте рідну неньку, не забувайте про її відданість вам, , коли їй це потрібно так, як колись вона вам, і завжди, прошу, завжди будьте їй вдячні…

людська душа – павутинка, химерне плетиво, що рветься навіть від легесенького подиху вітерця… а ще – дорогоцінне полотно, витонченості якого подивується не одна вправна ткаля, зрештою, на цілому світі не знайти людини, яка б могла створити щось подібне. усвідомлення цього спонукало не одного знаного або ж і зовсім невідомого мислителя задуматися над вічними та складними мотивами людського існування. очевидно, саме тому маємо змогу читати і ці поетичні рядки, сплетені уявою, наснагою, переживаннями, вірою та любов’ю львів’янки галини матвієнко. народилася галина у львові. тут закінчила загальноосвітню середню школу № 82, а також дитячу музичну школу № 1 ім. а. кос-анатольського – опанувала гру на бандурі. цього року галина матвієнко стала випускницею історичного факультету львівського національного університету імені івана франка, а також – аспіранткою цього навчального закладу.

бажання записати римовані рядки виникло в авторки ще у школі, а сприяли цьому її музичні зацікавлення – самостійне виконання пісень та інструментальних творів у і улюбленого інструменту. “людина не в силі самотужки вистояти на роздоріжжі серед буревіїв та хурделиць, проживаючи без віри” – переконана галина. тому минуле та сьогодення, зміна пріоритетів та формування суспільних цінностей – “часові моменти земного життя людини” – актуальні мотиви її віршів. творити нові поетичні рядки надихає галину “переживання кожного слова”. напевно тому у її виконанні, а точніше написанні, вони не зовсім поміщаються у рамки звичних та відомих поетичних розмірів чи рим, а просто ллються потоком думок, пульсують і… живуть.

через-прийменник

ліс-іменник

звиваючись-відокремлене означення

лягла-дієслово

вузька-прикметник

дорога-іменник