Твір на тему: "хто співає, той журбу проганяє? "

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

щоб незачерствіло серце у собі , треба старатись бути доброю чуйною людиною.завжди іншим, робити добрі вчинки, і тоді справді відчуєш ,як добре стає на серці, а від такого відчуття серце ніколи не зачерствіє

у неи тоненьке стебельце,охайне листячко та нiжно-фiолетова квiточка.фiалка мякенька на дотик ,мае тонкий запах.ii можна порiвняти з маленькою дитиною, а листя з нiжним доторком люблячоi мами.