скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
ось і прийшла довгоочікувана зима. перший зимовий місяць був безсніжним, нехолодним. та після нового року усе змінилося. пішов білий, пухнастий,мокрий сніг. він не просто йшов, а сипав цілими днями, ночами, неділями.температура повітря повільно знижувалася і стало дуже холодно. бідні пташки, звірі, дерева мерзли від морозу. вони з нетерпінням чекали на теплі, ласкаві, яскраві промінці зимового сонця. і мріяли по приход молодої, ранньої, веселої весни.
Популярные вопросы