Речення зі звертанням до краю рідного

одна з найулюбленіших моїх квіток - ромашка.

в неї довге гнучке стебельце, велика голівка. її жовта серединка дуже пахуча. а великі видовженні білі пелюстки захищають це пахуче денце.

коли сутеніє або збирається дощ, пелюстки в кульку. та коли виходить сонечко, вони знов відкривають жовте око. і голівонька повертається до світла і тепла.

проста, але чарівна квітка ромашка.

  " мовчання- золото". знаємо цю істину з дитинства , але чомусь часто про неї забуваємо. не вміємо мовчати, слухати, не галасувати.

        я згодна з думкою , що вміти слухати - це теж мистецтво. часто уміння вислухати більше важить, ніж слова. погдядом,жестом можна теж підтримати. тим самим поглядом можна сказати більш ніж ротом. часто людина потребує у спілкуванні, і може хотіти щоб її вислухали, але уміння слухати - дається не кожному.

      отже, володіючи вмслухати іншого, ви стаєте його другом. отже , і він у тяжку для тебе годину вислухає тебе. недарма кажуть, коли мовчать вуста - говорить серце.