мова – це не тільки засіб порозуміння між людьми. у мові нація загодовує всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність.
ова для кожного народу стає ніби другою природою, що оточує його, живе з ним всюди і завжди. без неї, як і без сонця, повітря, рослин, людина не може існувати. як великим нещастям обертається нищення природи, так і боляче б'є по народові зречення рідної мови чи навіть неповага до неї, що є рівноцінним неповазі до батька й матері.
Спасибо
Ответ дал: Гость
зважаючи на творчість в. сосюри, я все ж маю думку, що справді істинність щирих почуттів людини - невідємне багацтво її інтимного світу. томущо, саме оте свіже й не порочне відчуття любові - благо тієї людини, яка має його завжди по життю. такими відчуттями просякнута його творчість. вони зрушують усі перешкоди, руйнують неприязнь і наповнюють людську душу добром.
Популярные вопросы