Бо важко жити людині бездушній. "що посієш, те й пожнеш". що можна посіяти, коли душа - найголовніший скарб, що є у людини, відсутня? нічого, і пожне ця людина порожнечу навкруги себе. бо бездушний - це той, хто йде по головах, хто і свою голову застосовує тільки для того, щоб задовільнити себе, і врешті ця людина страждає - колись комусь була потрібна чи просто підтримка, а вона пройшла повз, а колись прийде час, в який цій людині буде потрібна чиясь , але навкруги буде лише пустеля, бо всі її покинули.
Спасибо
Ответ дал: Гость
у мене є подруга, я її дуже люблю і все мені в ній подобається.хочу і вам розповісти, яка чудова у мене подруга.у неї довге густе хвилясте каштанове волосся, високий розумний лоб і кирпатий догори завзятий носик.на щоках завжди грає здоровий рум'янець, а коли вона соромиться, то щоки стають яскраво-червоними.більш всього всім подобаються її губи-вони ледве припухлі і такі,будто вона тільки що вишні їла. подруга займається спортом, тому у неї струнка, фігурка.одягається модно, але не зухвало.
Ответ дал: Гость
як гарно вночi взимку. небо темно-синє, майже чорне.зорі на небі мерехтять, немов переморгуються. здавна люди помічали: якщо небо безхмарне,та зірочки мерехтять-це до морозу. дивишся в це безкрає небо і здається, що летиш на своєму зорельоті до далеких невідомих планет. я люблю дивитись у нічне небо, бо тоді відчуваєш себе маленькою піщинкою у великому всесвіті
Популярные вопросы