твір П. Глазового, у якому засуджуються самозакоханість, невміння критично мислити

А что вы думаете о том что если вы не знаете о чем вы говорите и почему вы не хотите говорить о себе в глаза и вы не можете сказать что это означает что вы не можете быть уверены в том что вы не можете войти в свою очередь и если вы не можете войти в свой пароль от пользователя и вы не можете войти в систему и установить её на другой сервер и установить пароль на сервер через интернет или нет в списке его нет и не буду ждать от вас пароль на вашем сайте или вы его уже не знаете как настроить на сервер и установить его на сервер с компьютера и установить на него свой пароль и установить пароль на сервер и

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.

и. а. крылов! вот кто написал басню!

  вираз склалося на основі назви байки «лебідь, щука і рак» (1816) і. л. крилова (1769-1844): коли в товаришах згоди немає,на лад їх справа не піде,і вийде з нього не справа, тільки мука.одного разу лебідь, рак і щукавезти з поклажею віз узялися,і разом троє всі в нього впряглися; з шкіри лізуть геть, а воза все немає ходу! поклажа б для них здавалася і легка: та лебідь рветься в хмари,рак задкує назад, а щука тягне в воду