Напишіть твір-мініатюру на одну з запропонованих тем: 1. «Чи варто вірити в щастя?» (За твором «Пурпурові вітрила»)

2. «Україна в долі письменників, твори яких ми вивчали»

,

Щастя для кожної людини різне, але має однакове значення у житті. Щоб стати щасливим потрібно мріяти про щось хороше та прекрасне.Щастя- це чудо, і саме Ассоль випадково зустріла хлопчика який сказав майже несінітницю про те що за нею приплеве принц на кораблі з пурпуровими вітрилами. Всі почувши про це почали сміятися з Ассоль, але її це не зупинило та вона продовжила вірити у слова хлопчика. Дівчинка вірила у чудо і воно здійснилося.

На мою думку, в щастя потрібно вірити та воно обов'язково прийде, бо той хто не вірить, той його і не відчує.

є два види краси : зовнішня й внутрішня. перша тимчасова, а друга - з роками лише стає сильнішою та примітнішою. це краса людського серця. це милість, прощення вірність та справедливість. ті якості, без яких наш світ не мав би жодного шансу на спасіння. коли дитина ніжно обіймає стареньку мати, коли слабкий стає на захист ще слабкішого, коли силою любові звільняються від тягаря смертельної хвороби, коли діти йдуть на смерть заради батькі не можливо назвати всі сторони краси людської душі! вона багатогранна. вона приносить радість, заспокоєння чи підіймає на подвиг заради незнайомої людини.

велич людської душі в тихих щоденних проявах любові до дітей чи батьків, у славетних вчинках, які пам"ятають віками. вчить свою душу шляхетності, і тоді світ стане кращим!  

сьогодні погожий весняний день. ласкаво пригріває сонечко і так хочеться поскоріше піти грати з друзями на вулицю. я поспішаю додому, поспіхом портфель і вітаюсь з бабусею:

  - добридень, бабусю (ім я)!

  - добридень, онуку(онучко)! як справи у школі?

  - все добре. я піду на вулицю гуляти з друзями.

  - а що стосовно уроків? знову мати сваритиме, що не виконав(-ала)?

  - ні, я швиденько, обіцяю!

  - гаразд.а чи не міг би ти подати мені окуляри? вони лежать на тій поличці так хочеться почитати книжку!

я вже поспішаю і стою біля ганку, але бабусине прохання зупиняє мене.

  - звичайно! тримай!

  - дякую! не барися на вулиці.

радісно цілую бабусю! як чудово, що вона в мене є!

  - а знаєш що? давай я разом з тобою почитаю? я не поспішаю.

  - із задоволенням!

як приємно бути корисним для оточуючих!