Твір на тему чому кожну роботу необхідно виконувати сумлінно?

особисто я дуже полюбляю природу, адже вона така гарна! на вулицю : всюди цвітуть квіти, розквітають дерева, співають пташки.

моє улюблене місце на природі - річка. чому мені подобається біля неї бувати? на це питання однозначної відповіді я дати не можу. по-перше мене заворожує вода, яка стрімко тече, незважаючи на пороги. також, я в захваті від прекрасної природи навколо річки: з води вистрибують риби, метелики пролітають над нею. але в останні роки річка забруднюється ві, які різні заводи і фабрики. тоді виникає питання : "чому люди забруднюють багатства, які дає нам природа? " відповіді на питання в мене не знайшлося.

минуло декілька років. вже не літають метелики, не розквітають дерева, риби в річці немає. ще один живий куточок

люди! я закликаю вас, бережіть природу, не засмічуйте її!

не знаю, я перешёл с темы на другую, но зато оценят лучше)

если не понравился, можешь хоть что-то выбрать из этого))

лучше, если это будет женщина а качества - красивая, коммуникабельная, скромная, воспитанная, благочестивая, благотворительная.

остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який

відчуває відповідальність за себе, за свій спосіб життя та за тих, хто близький йому. він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та соломії. його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.

  соломія — волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди». вольовий і сміливий характер соломії автор характеризує так: «спокійною, грізно-спокійною» з'явилась соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі страшною звісткою, що остапа передадуть російській владі.

книга - мій вірний друг і порадник                 книга — це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. у моєму житті книга завжди посідала важливе місце. я пам'ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками — українськими казками — які мені читала мама. згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. які це прекрасні відчуття — розгорнувши милі сторінки, поринути у світ, який створив письменник своєю майстерністю, слідкувати за життям улюблених персонажів, вболіваючи за них та майже зливаючись з ними.                 книги — морська глибина,         хто в них пірне аж до дна,         той хоч і труду мав досить,         дивнії перли виносить.         (і. франко)