\ Потрібно відповісти на питання за картиною Ф. Манайло. Золота осінь
1Про що ця картина, яке враження створює полотно, що відчуваєте коли дивитесь на нього.
2Доведіть що на картині зображенно пейзаж
3Яку пору року зображено, це їі початок чи кінець
4Які барви переважають на полотні,зверніть увагу як один колір змінює інший починаючи з правого боку
5Що ми бачимо на передньому плані картини, а що на задньому на що художник прагне зоснредити вашу увагу

1-Картина про життя в оточеннi природи, враження Як ніжно виглядають золоті берізки серед зелених сосенсенi,коли дивлюсь -видчувю спокiй

2-так як зображено природни елементи-гори,дерева,вода,трава

3-думаю що початок осени,так як биля будиночкив дерева ще не повнистю пожовтили.

 4-переважно тепли жовти кольора,але кидаеться в очи барвистий червоний де не де.

5-на передньому золотi  берези,нiби автор хотив передати багатство кольору осени та зосередити на цьому увагу ,на задньому плани  зеленi сосни та могучи гори,уютний будиночок.

6-Дерева одягнени в ризнобарвни кольора,так чк глубока осинь ще не настала,поступово закрашуе осинь дерева своими жовто-румяними кольорами.

7-небо з легкою прохолодою

8-стан спокою передав в спокийних теплих тонах фарб.

Объяснение:

взагалі, я вважаю, що не варто, тому що може то було й не справжнє твоє хто з нас після розлуки з "коханою" людиною, зустрічає нову "кохану" людину и забуває про і, завжди є людина, яка тебе кохає (хоч ти цього й можеш і не знати)

ось  

  ось нарешті настало літо. саме тоді хочеться покупатися в морі, щось на пі так було з однією дівчинкою мариною. одного спекотного дня, коли безжаліснопекло сонце дівчинка прогулювалась берегом моря і збирала різні красиві камінці і ракушки. але як не втриматися від того, щоб намалювати якийсь малюнок. і дівчинка присівши, почала возити пальчиком по піску та намалювала мене,хлопчика-фігурку. намалювавши його марина радісно побіжала додому, бо вже почало сутеніти. наступного дня дівчинці закортіло знову пійти до моря, подивитися як там я. як вона здивувалася, коли побачила, що я зник й до самой води виднілися якісь маленькі сліди мізерної фігурки. тоді вночі, коли я ще був намальований на березі, меністало дуже нудно і я захотів подивитися що там робиться насправді на світі. тут мене   почали омивати теплі хвилі, що від цього тепла я враз відчув як я оживаю і встаю на ноги. я підвівся і захотів вже рушити, як велика хвиля накинулася на мене і потягла мене у море. коли вона мене затягувала я встигнув вхопитися за якусь ракушку, але хвиля була сильнішою і продовжувала затягувати мене і ракушку за яку я тримався. і тут я потрапиши вже у море, відчув як я тону. але ракушка стала мені в пригоді. я умостився у її дно і чекав, що буде далі. а мене все уносило далі і далі я знав, що врятуюсь тільки тоді, коли якась людина повторить мої обраси на малюнку і тоді я зможу пересилитися в інше тіло. одного дня коли я все плив, настала велика буря. я зрозумів, що зараз мене накроє хвилею та затопить мене. але тут, немов би зрозумівши моє попередження одна дівчинка на ім*я ганнуся, їхавши додому зі школи, повторила мої обриси, намалювавши мене на вікні трамваю. і тоді я квапливо пересилився на той малюнок, залишивши ту страшну бурю тільки у своїх спогадах, як старшну пригоди. тут же я познайомився зі