ХТО ТАКА ЧОРНОБІЛКА З ОПОВІДАННЯ РУСАЛОНЬКА З 7-В
СКАЖИТЬ БУДЬ ЛАСКА

скільки існує народна творчість, стільки ж існує пісня. вона скрізь: і в журбі, і в радості, на весіллі, і на похованні. мати співає над дитиною, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахи. кріпаки у своїх піснях виливали весь біль та ненависть до панів та неволі. все, що наболіло, нездійснені мрії, розпач, надію, смуток та тріум народ вкладав у пісні.

чарівність пісень заколисує і відчиняє вікна у те, чим жили люди, що хвилювало їх на протязі багатьох віків. послухай пісні в різних країнах і краще зрозумієш історію та людей цієї країни.  

рассказ е. носова "белый гусь" мне понравился, хотя о таких произведениях нельзя говорить однозначно, ведь они не просто нравятся, а волнуют и трогают душу. главный герой рассказа — белый гусь. он был красивый: "тугие перья одно к другому так ладно пригнаны, что казалось, будто гусь высечен из глыбы рафинада". ходил гусь всегда важно и степенно и считал себя самым главным в деревне. его называли адмиралом: "все у него было адмиральское: и выправка, и тон, каким он разговаривал с прочими деревенскими гусями". белому гусю самому пришлось воспитывать гусят, потому что их мать погибла под колесами автомобиля. более внимательного и заботливого отца сложно представить. он никого не подпускал близко к своим гусятам. оберегая своих детей, белый гусь прогонял других птиц, шипел на людей, погнался даже за бычком и выгнал его с луга. однажды, когда гуси были на лугу, неожиданно полил холодный ливень. все гуси легли на траву, а под ними спрятались маленькие гусята. косой холодный ливень перешел в град, и гуси не выдержали и побежали прятаться в кусты лозняка. оставленные взъерошенные гусята жалобно кричали вслед своим родителям и падали в траву под ударами града. один белый гусь сидел не шелохнувшись, иногда вздрагивая от безжалостных ледяных ударов. дождь закончился, но на середине луга неподвижно лежала белая птица, по ее клюву текла струйка крови, а из-под сильных крыльев выбирались дети. белый гусь погиб, но спас своих гусят, оставшись до конца храбрым и стойким. мне жаль, что белый гусь погиб. я восхищаюсь его самоотверженным подвигом. 

інколи коли я встаю рано , то йду гуляти на природу з батьками . це дуже цікаво . а коли туман то ще красивіше багато пташок співають . повітря в ранці дуже чисте .

дихається легко . цікаво те , що коли сходить сонце , то небо дуже гарне . настає сонячній ранок . я дуже люблю дивитися на  ранкову природу .

якщо я вам скажіть і

якщо ще твір треба буде скласти пишіть .

родинно- побутова пісня < < місяць на небі,зіроньки сяють> > змальовує чудову картину розмови сердець двох закоханих.дівчина співає,пливучи в човнику місячної ночі,козак це чує,і його серце завмирає від радості й щастя,він сподівається,що його почуття взаємні.кажуть,що очі-дзеркало душі.отже,саме вони< < звели з розуму> > парубка.пісня ніжна,лагідна,збагатьма пестливими словами,повторами,порівняннями та епітетами.користується популярністю й донині.