Придумай і напиши прогноз погоди для весняного дня.​

говорячи про риси яких потрібно позбутися насамперед про лінь.на мою думку лінь це найгірша риса з усіх негативних рис.тільки подумаймо лінь змушує нас невиконувати і завдання що призводить до отримання поганих оцінок.якби ми не лінилися то виконували б усі завдання і тоді не мали ніяких проблем.тому я вважаю що я повинен позбутися ліні.і я буду намагатися так і зробити. тож кожного разу коли захочу грати в компютерні ігри гуляти з друзями але і повинен виконати і завдання я не по лінуюся і виконаю їх а ще насамперед я буду вірити в свої сили.

народився у чугуєві в україні, походить з родини військового поселенця. одним із його предків був український козак ріпа. хлопцем учився у місцевій іконописній майстерні. в 20 років подався до столиці російської імперії - санкт-петербургу.

з 1883  року в петербурзькій малювальній школі, у 1864-1871    роках  — у петербурзькій академії мистецтв (учень і. кримського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у студійну подорож до італії  і франції

за конкурсне полотно «христос воскрешає дочку іаіра» рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном в якості академічного пенсіонера за державний рахунок.

рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 1873-1876  рр., хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в паризькому салоні, незважаючи на заборону петербурзької академії. сам малював відносно мало. для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «садко у підводному царстві» (1876). за пізнішими оцінками найбільш цікавими були етюди монмартру та веля.

твiр степана мацюцького "в гостях у весни" маэ таку назву, бо в ньому описана природа восени. i описана вона не стороннiм спостерiгачем, а тим, кому вона близька, тим, хто прийшов до неi в гостi.

книга - мій вірний друг і порадник                 книга — це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. у моєму житті книга завжди посідала важливе місце. я пам'ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками — українськими казками — які мені читала мама. згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. які це прекрасні відчуття — розгорнувши милі сторінки, поринути у світ, який створив письменник своєю майстерністю, слідкувати за життям улюблених персонажів, вболіваючи за них та майже зливаючись з ними.                 книги — морська глибина,         хто в них пірне аж до дна,         той хоч і труду мав досить,         дивнії перли виносить.         (і. франко)