У рядках: "..Багріє його ковпачок /за склом серед вазочок.." - автор використовує художні засоби: (кілька відповідей) А) епітет
Б) метафора
В) пестливі слова
Г) гіпербола
ответьте

юрко: типовий хлопчисько-розбишака. для якого характерне пихате ставлення до інших, неповага до природи, жорстокість, нерозуміння моральних цінностей. це хвалько, який ставить свої інтереси на перше місце. постає в нашій уяві як приклад егоїзму та нікчемності. тобто, це негативний герой. але читач в кінці твору ще сподівається на його благорозумність, виходячи з сорому перед минулими товаришами.

який предмет почали вивчати головні герої в 6класі? (зоологія)

як звали дядька гната по вуличному? (фа-дієз)

на чому грав дядько гнат минулого року? (на мандоліні)

хто обізвав хлопців мухоловами? (вася)

що побачили хлопці коли побігли до озера вмитися? (відбитки здоровенних і страшних лап)

що вирішили робити хлопці після того як побачили відбитки? (піти в бібліотеку і взяти книжки з зоології)

хто придумав взяти курку замість кози для приманки? (сергій)

як назвали монстра що жив на річці? (митькозавр)

чому митько вкляк на місці коли побачив монстра? (тому що хотів потім усім розказати про митькозавра)

хто був насправді монстром? (василь)

хлиб убирае хто його мае   хлиб святий усьому голова     як хлиб буде то и все буде   хлиб роби хлиб и еш

народна пісенність входить у скарбницю людської культури як дорогоцінне надбання поетичної творчості трудівників. щедрість обдарування, красу і благородство душі, ніжність і ласку, високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів. тому, сповнені вічно юної привабливості, безсмертно ширяють пісні над просторами кожного краю, легко залітаючи на крилах мелодії далеко за його межі. вони володіють чудовою здатністю окрилювати поривання, надихати у праці, овівати радістю відпочинок, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. без народної пісні взагалі немислиме повнокровне життя трудової людини. до пісні звертаються колективно й поодинці, в будень і в свято, старі й молоді, при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях. тим-то трударі завжди так гаряче любили свою пісенність, плекали й берегли її, збагачуючи все новими темами та барвами.