Герасим Калитка - це ... а) купець
б) великий землевласник
в) багатий селянин
г) поміщик
ВОПРОС №
Дружину Калитки звали ...

а) Марією
б) Параскою
в) Катериною
г) Мотрею
ВОПРОС №
У реченні: "І бумага зелена, мов земля, укритая рястом!.." ідеться про ...

а) гроші
б) заповіт
в) лист
г) купчу
ВОПРОС №
Герасим Калитка володіє ...

а) 100 десятинами землі
б) 200 десятинами землі
в) 250 десятинами землі
г) 300 десятинами землі
ВОПРОС №
Калитка хоче купити землю ...

а) Невідомого
б) копача
в) Жолудя
г) Смоквинова
ВОПРОС №
Калитка має вільних грошей

а) 5 тисяч
б) 10 тисяч
в) 1 тисячу
г) 15 тисяч
ВОПРОС №
Щоб купити землю, Калитці треба ще мати ...

а) 5 тисяч
б) 10 тисяч
в) 15 тисяч
г) 20 тисяч
ВОПРОС №
Ходив на Івана Купала на роздоріжжя просити грошей у нечистої сили ...

а) Копач
б) Савка
в) Герасим
г) Роман
ВОПРОС №
Бонавентурою Бовтуровичем звати ...

а) Калитчиного кума
б) копача
в) невідомого
г) фактора
ВОПРОС №
У Калитчиній родині замикають на ключ ...

а) зерно
б) муку
в) хліб
г) харчі
ВОПРОС №
Калитка хоче одружити Романа з дочкою ...

а) Пузиря
б) Жолудя
в) Смоквинова
г) Щербини
ВОПРОС №
Калитка вирішив перевірити "фальшиві" гроші ...

а) у банку
б) на пошті
в) на ринку
г) у казначействі
ВОПРОС №
"Мужвою репаною" Калитка обізвав ...

а) Савку
б) наймитів
в) копача
г) Пузиря
ВОПРОС №
Калитка передумав одружувати Романа з котроюсь із Пузиревих дочок, бо ...

а) дівчата не сподобалися Романові
б) дівчата вже були засватані
в) Пузир не запросив Романа у горницю
г) його дружина була проти цього одруження
ВОПРОС №
Калитка вирішив відзначити вдалий розмін грошей, влаштувавши бенкет з приводу ...

а) вдалого придбання землі
б) власних іменин
в) сватання Романа та Мотрі
г) придбання свиней хорошої породи
ВОПРОС №
Калитка пообіцяв Савці за до у розміні грошей ...

а) тисячу карбованців
б) від кожної купленої тисячі сто карбованців
в) від кожної купленої тисячі п'ятдесят карбованців
г) п'ять тисяч карбованців
ВОПРОС №
Вирушаючи за грошима, і Калитка, і Савка озброїлися ...

а) пістолетами
б) сокирами
в) ножами
г) швайками
ВОПРОС №
З розпачу, що гроші виявилися папером, Калитка ...

а) втопився
б) повісився
в) утік з дому
г) зарізався
ВОПРОС №
Урятував Калитку ...

а) Савка
б) Бонавентура
в) Роман
г) Гершко
ВОПРОС №
За сто тисяч фальшивих карбованців Калитка повинен був заплатити ...

а) дві тисячі
б) три тисячі
в) п'ять тисяч
г) десять тисяч
ВОПРОС №
Насправді Калитка заплатив шахраєві за "фальшиві" гроші ...

а) тисячу карбованців
б) дві тисячі карбованців
в) десять тисяч карбованців
г) чотири тисячі карбованців
ВОПРОС №
Твір закінчується реченням ...

а) Обікрали... ограбили...
б) Пропала земля Смоквинова!
в) Нащо ви мене зняли з вірьовки?
г) Краще смерть, ніж така потеря!
ВОПРОС №
Прізвище Калитка означає ...

а) хвіртка
б) кватирка
в) мішечок для тютюну
г) торбина для грошей
ВОПРОС №
Кульмінацією у творі є епізод, коли ...

а) Калитка намовляє Савку обміняти "фальшиві" гроші
б) Савка розповідає про обмін грошей
в) мішок "фальшивих" грошей виявляється мішком звичайного паперу
г) Калитка вішається

в

б

а

хз

в

хз

б

а

А

б

я устал, дальше сам

я живу на гарній вулиці-замковій.вона має таку назву тому, що тут колись був замок.він знаходився на пагорбі біля болота.

на цій вулиці є багато прекрасних будинків.також є невеличкий ставок.влітку ,коли дуже спекотно,там купаються люди.на цій водоймі ловлять рибу.

замкова вулиця найкрасивіша у містечку!  

як не розминутися з майбутнім? безперечно, йдеться про вибір життєвого шляху. куди спрямувати свої здібності? який фах опановувати? ці питання важливі для кожного з нас. та на моє. глибоке переконання, це питання слід порушити трохи інакше: слід думати про вибір шляху для україни, тоді й особисті питання буде простіше вирішувати. до цього треба докладати зусилля, тоді й вибір нашої життєвої дороги буде простішим. чому? та тому, що тоді не буде питання, їхати до києва чи дніпропетровська, чи якогось міста в україні. за деяких обставин, особливо коли підростаюче й молоде покоління докладе зусиль для суспільного добра, ми будемо запитувати себе, де нам краще підвищити свій рівень — у парижі чи лондоні, у будапешті чи вашингтоні. ми не можемо ідеалізувати майбутнє, бо ще французький філософ xix ст. п. буаст сказав: «майбутнє — це канва, по якій уява вишиває відповідно до своєї примхи, але малюнок його ніколи не буває вірним». та це не значить, що про нього взагалі не треба думати, ясна річ, що малюнок може не співпадати, але основні контури будуть промальовані чітко.

однозначним є те, що україна є не просто частиною європи, а інтегрованою її частиною. не забуваймо також про те, що геопо-літично україна поєднує схід і захід, перебуваючи в центрі європи. хоча, безперечно, у суспільстві доводиться долати залишки посткомуністичних догматів, і це відбувається в дуже непростий спосіб. на жаль, мушу констатувати, що носії російської мови (підкреслюю — не етнічні росіяни, які живуть в україні, а саме носії, скоріше великодержавницької ідеології, а не російської мови) не тільки чинять спротив європейській інтеграції україни, але й створюють нові партії, за гроші залучаючи туди молодих політиків, яких потім будуть навчати, як відстоювати грошові інтереси, а не інтереси україни.

  а мову будуть використовувати як такий собі — відволікаючий момент, так само, як вони використовують час від часу і проблему чорноморського флоту. російські політологи дали цьому визначення: «отвлєкалкі».

кожен народ має свою історію, яку намагається зберегти неко-ректованою, аби потім не повторювати колишніх помилок. у японців є, наприклад, такі мудрі висловлювання: «озирайся на минуле, коли хочеш знати майбутнє», «шануватимеш минуле — знатимеш майбутнє», — вони свідчать про те, що кожна країна в певний період часу проходить якесь випробовування на шляху поступу в майбутнє. і україна в цьому сенсі не є винятком. нарешті, слід з великою повагою й увагою ставитися до тих національних меншин, що живуть на території україни, адже вона для них стала батьківщиною, — про це ні на мить не слід забувати.

тож щоб не розминутися з майбутнім, треба добре знати минуле й чітко уявляти собі майбутнє. а для цього має бути воля народу, бажання кращого життя і відданість своїй землі.