Персоніфікації у творі Шевченка "Думи мої, думи мої"

До ть, будь ласка)​

мені дуже новела "лось". після прочитання її я глибоко задумалася. про те як ми люди відносимося до природи. до того що оточує нас. хлопчики з новели чинили правильно . мене вражає їх сміливість і благородність, коли вони ризикуючи своїм життям "зрадливу" кригу, незлякалися погроз браконьєра дядьки шпичака , а "подалися в заповідник,щоб заявити охороні" .в той час мене охоплює жах коли я думаю про таких людей як дядько шпичак. я підтримую авторський осуд зажерливості, жортокості шпичака відчутний у його поведінці . діти рятували лося , а він "присівши в виїмку" , насміхався над ними , а потім "шпичак обійшов навколо вбитого звіра й носком ткнув його між роги . я з призирством ставлюся до цього браконьєра , до його трусості коли він злякався за те що діти пішли заявляти охороні "його наче щось тіпануло, коли він зрозумів, що доведеться відповідати за вчинений злочин". отже, ставлення людини до природи - це мірило людської моралі . справжня любов до рідної землі повинна бути не вища споглядальної  а й дійовою, спрямовоною на захист і примноження багатства рідного краю.

сприймати не розумом, а інтуїцією, чуттям, відчувати.

я хочу розповісти вам про одне з українських свят - великдень.

великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. зазвичай він відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. у перекладі з давньоєврейської мови "пасха" - "проводження повз, позбавлення". інші назви цього свята: світле воскресіння, христов день. за переконанням православних віруючих, великдень пов'язаний з воскресінням ісуса христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. христове воскресіння стало своєрідним свідченням того, що ісус христос - це істинний спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. і цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей святого письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.

        1)вірш виклав у мене співчуття до живої природию.адже людина бездумно нишить її красу,не замислюючись про майбутнє.кожен повинен бути відповідальним за свої вчинки.                                                                                                                     2) вірш спонукає задуматись над власними вчинками та діями.треба берегти природу щоб її красою могли милуватися і наші діти,і онуки.