твір на тему "Втілення в образі Тараса Бульби найкращих рис запорозького козака")) ​

був теплий літній ранок, коли хлопці вирішили .

  але це їм швидко набридло, і вони вирішили пострибати з тарзанки.

  коли хлопці поралися біля дерева, щоб прив язати мотузку, то несподівано знайшли стару   міну.спочатку вони перелякалися, але потім зрозуміли, що вона   поламана. бо багато людей кожного літа відпочивають на цьому березі, і нічого за ці роки не трапилося.

  та коли   поралися з мотузкою, один з хлопців, відтягуючи міну, невдало перевернув її. пролунав страшенний вибух.

  друзі кинулися до місця трагедії і побачили непритомного товариша, у якого все тіло було у крові.двоє побігли за , інші робили, що вміли для пораненого. нащастя недалеко відпочивали туристи. почувши вибух, вони прибігли на . хлопця швидко вдалося відвезти до лікарні.

  декілька годин тривала операція. лікарі по частинкам зшивали хлопцю

м язи, щоб врятувита руки. потім ще довгий час пішов на відновлення.

  тепер усі хлопці своїм знайомим наказують завжди думати про наслідки.   

про все та идет ответ про все

добро і зло у творі "русалонька із 7-в":

нещодавно на уроці української літератури ми познайомились із текстом м. павленко "русалонька із 7-в". цей твір розкриває важливі вічні теми - боротьби добра і зла. юна софійка пліч-о-пліч зустрічається зі злом, намагається йому протистояти. ця смілива дівчинка є уособленням добра. вона щиро кидається на друзям, намагається витягнути їх із неприємностей.

прикладом добрих та щирих людей є також сашко та сніжана, а ось лукавство та лицемірство уособлює вадим. лише доброта заслуговує поваги, а слабкодухість та підступність мають бути засуджені. я впевнена, що і у житті добро завжди перемагає зло, адже це дійсно справедливо. герої об'єднались у своїх стараннях, що родині кулаківських знову стати щасливими.

епітет — це засіб художньої образності, який підкреслює суттєву властивість певного предмета, явища, йому поетичної яскравості, індивідуалізуючи його.

порівнянням (лат. comparatio) називається словесний вираз, в якому уявлення про зображуваний предмет конкретизується шляхом зіставлення його з іншим пред­метом, таким, що містить у собі необхідні для конкретизації уявлення ознаки в більш концентрованому вияві.

метафора - це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними. на­приклад: вушко чашки, голівка часнику, ріка спогадів, во­гонь почуттів, час біжить, сонце усміхається, ліс спить. різновидом метафори є метафоричний епітет - художнє означення, яке образно характеризує якийсь предмет чи явище. наприклад: блискуча відповідь, колючий погляд, золоті руки, солодкі мрії.

гіпербола (перебільшення) – словесний зворот, у якому ознаки описуваного предмета подано в перебільшеному виді з метою звернути на них особливу увагу читача.

гіпербола (в перекладі з грецького - перебільшення) - це стилістична фігура, або художній прийом, який полягає в навмисному перебільшенні деяких властивостей зображуваного предмета або явища для створення більшої виразності і, відповідно, посилення емоційного впливу від них. гіпербола може проявляти себе в кількісному перебільшенні (наприклад, «ми не бачилися сто років») і втілюватися в образному вираженні (наприклад, «ангел мій»). це художній засіб виразності можна назвати тропом, так як гіпербола - це тільки перебільшення, вона лише виділяє, підкреслює ті чи інші властивості предмета чи явища, не змінюючи їх образного змісту.

анафора — єдинопочаток, повторення на початку віршових рядків, строф або речень однакових чи співзвучних слів, синтаксичних конструкцій; -це єдинопочаток; одна з риторичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

чому я так чому любов до тебе ві чому тебе забути я не в скажи мені, о милий! (маша ришитюк)

рефрен (від французького слова, що означає "повтор") — повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків наприкінці строфи або групи строф. у пісні називається приспівом. у прозових творах рефрен — це фраза, яка повторюється час від часу, щоб наголосити певну думку, звернути на неї особливу увагу. чи я в лузі не калина була,

чи я в лузі не червона була?

взяли ж мене поламали

і в пучечки пов'язали —

така доля моя!

гірка доля моя!

чи я в полі не травиця була,

чи я в полі не зелена росла?

взяли ж мене покосили

і на сіно посушили!

така доля моя!

гірка доля моя!

чи я в полі не пшениця була,

чи я в полі не зерниста була?

взяли ж мене та й

і в снопики пов'язали —

така доля моя!

гірка доля моя!