Зізнання ліричного героя «Як я люблю безрадісно тебе, / Народе мій, убожеством прибитий, / Знеможений і темністю сповитий, / Що вже забув
і поважать себе…» перегукується з
А віщим сном князя Святослава
Б мораллю байки «Бджола та Шершень»
В епіграфом до поеми-послання «І мертвим, і живим, і
ненарожденним…»
Г життєвим кредо Максима Ґудзя
Д прологом поеми «Мойсей»

війна! це дуже страшно!

коли мені співають про війну,

то я кажу, що це негарно!

адже я не хочу плакать

контрольну вчора ми писали,

а вчитель гав ловив в журналі -

тому ми швидко так списали.

а на наступний день,

під звук пташиних теревень,

оцінку і дознали.

тепер хоч в воду, хоч з моста

у мене двійка - не спроста!

я ж навіть списував і коми!

у кого? у сусіда толі!

- толян, сусіде, як це так?

мені тут двійка - не п'ятак!

- мій добрий друг, я теж списав

і маю не п'ятірку!

такого ж лебедя - цю двійку!

за це я дякую сказать повинен

цьому кирпатенькому тимі!

- тимко, тимко, як написав?

- так як і всі - усе скатав!

- на скільки?

- краще б не казати!

- у кого встиг?

- у гончаренко каті!

- катрусю, катя, катя, катя!

що сталось? - годі плакать!

- ой, не кажи мені нічого!

тепер з моста, тепер - у воду!

через це "два"! хоча би "три"!

а все у цьому винен ти!

- чому це я? знайшла на кого!

- а списувать знайшли же моду!

от я, дурна, у тебе і списала.

якби ж я знала, якби же

дзвінок тут швидко пролунав

наш клас із класу повтікав.

лиш я сиджу, рука сіпнулась - 

отут-то коло і замкнулось!

* , понесло, понесло. його і справді я вигадала, тільки якщо думаєте, що вчитель зважить на те, що ви не могли такого написати, то просто переробіть все у невіршовий варіант - вам ж не ліньки? *

встановлення пам'ятників(м. канів)

музеї, меморіальні дошки, назви вулиць, університетів на його честь.

слова,близькі за значенням називаються синоніми

блакитна-лазурова,свытло -синя ,небесна