Твір-мінюатюра "таке страшне слово "війна""

був теплий літній ранок, коли хлопці вирішили .

  але це їм швидко набридло, і вони вирішили пострибати з тарзанки.

  коли хлопці поралися біля дерева, щоб прив язати мотузку, то несподівано знайшли стару   міну.спочатку вони перелякалися, але потім зрозуміли, що вона   поламана. бо багато людей кожного літа відпочивають на цьому березі, і нічого за ці роки не трапилося.

  та коли   поралися з мотузкою, один з хлопців, відтягуючи міну, невдало перевернув її. пролунав страшенний вибух.

  друзі кинулися до місця трагедії і побачили непритомного товариша, у якого все тіло було у крові.двоє побігли за , інші робили, що вміли для пораненого. нащастя недалеко відпочивали туристи. почувши вибух, вони прибігли на . хлопця швидко вдалося відвезти до лікарні.

  декілька годин тривала операція. лікарі по частинкам зшивали хлопцю

м язи, щоб врятувита руки. потім ще довгий час пішов на відновлення.

  тепер усі хлопці своїм знайомим наказують завжди думати про наслідки.   

істинні любов до родичей, близьких, друзів.фальшиві до грошей, влади. 

коли я була ще зовсім маленька, мій тато взяв мене з собою на риболовлю. я, не довго думаючи, погодилася, адже для мене в цьому віці це було захоплюючою пригодою. коли ми приїхали до берега озера манич, тато став розкладати снасті, а я тим часом стала досліджувати мальовничий берег манич. папа захоплено розкладав вудки, милувався своїми блешнями і особливо не стежив за мною. у воді плавали мальки, які дуже моєму оку.я хотіла зловити одного і посадити в банку, щоб удома випустити в акваріум. підійшовши до самого краю берега, раптом під моїми ногами різко почала обвалюватися земля, і я з несамовитими криками сіла в воду. я не вміла плавати! захлинаючись, я кричала татові: "папа! папа! ! ". папа, почувши мій крик, пірнув за мною. мене все далі і далі від нього несло течією, я захлиналася і з кожною секундою втрачала надію на порятунок. мій батько був хорошим плавцем, і через деякий час наздогнав мене. тим врмени я була вже без свідомості (зі слів мого тата). він дотягнув мене до берега і почав відкачувати. коли я прокинулася, тато грізно сказав, що більше ніколи не візьме мене з собою на риболовлю.

род измени на свой.