Усі герої твору "Тополя" Т. Г. Шевченко

Головна героїня балади — молода безіменна дівчина. Вона має привабливу зовнішність: чорнобрива, карі оченята, біле личко червоніє. Дівчина полюбила козака всією душею, усім серцем «любилася, кохалася», але... козак залишив її. Автор з повагою ставиться до героїні і підкреслює такі її риси характеру: вірність у коханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність.

Матір героїні вбачала щастя доньки не в коханні, а в матеріальному достатку. Вона не переймається стражданнями своєї дитини. "Чого в'янеш, моя доню?" — стара не спитала". Не порадившись з дочкою, не спитавши її згоди, мати "тихенько єднала" її із багатим старцем. На матір не подіяли відмови дівчини. "Не слухала стара мати. Робила, що знала..." Для неї головне було те, щоб донька жила в достатку.

Ворожка — це старенька. Вона береться допомагати дівчині, бо "сама колись дівувала, теє лихо знаю..." Люди приходять до неї зі своїми пробле¬мами, і вона всім допомагає.

як кажуть ближня людина це найдорожча людина у світі! ця людина зазвичай протягом у сього житя тебе є,є у тому що ти не вмієш або в тому що не виходить,розділяє завжди щастя,радість,успіх.а також в будь-яку хвилину може розділите якесь велике чи недуже горе,підтримати у тяжку хвилину в твому житті.досить почути декілька заспокойливих слів з її вуст у скрутну хвилину як в тебе падає камінь з души і ти одразу заспокоюєшся! одним словом ближня людина це !

але бувають такі моменти як ця людина може себе нетак повести в тій чи іншій ситуації,а такі моменти бувають! тобто вона можете десь щось обазливе сказати але це буде сказане з гарячу або просто з поганого настію.не потрібно ображатися на неї! навіть якщо вона тебе підставила чи підвила я впевнина це було не нароком.звичайно в такі моменти дуже стає образли і боляче на душі і одразу забувається те все добре що зррбила ця людина для тебе! а нетреба одразу забувати такі моменти требе просто не ображатися і прощату ту людину,бо вона ближня! я думаю що та людина теж все зважить і зрозуміє що вела себе не так!

п.с.склала !  

справжня людина – це, мабуть, чуйна і обачна людина, яка вміє бачити прекрасне і робити добро. вона не прагне виділятися, хоча в душі знає, що чимось не така, як всі звичайні люди. ця людина вміє творити. не важливо, що. але те, що вона робить, завжди естетично виразне. вона цінує друзів, поважає старших і вірить у щастя.не знаю навіть, чому, але у цієї людини повинна бути приваблива зовнішність. бо гіpко, на мій погляд, людина буває ідеальна всередині, а потворна – ззовні. її зовнішність повинна вабити, притягати, а не відштовхувати.часто ми говоримо: «ти справжній друг», «ти справжній герой». а чи задумувалися над тим, яка це людина – справжня і як нею стати? для мене це людина з великої букви, яка робить користь і собі, і ближнім. вона повинна творити добро. і не тільки в умовах лихоліття. хіба мало випробувань випадає у повсякденному житті? щоб бути справжньою людиною, потрібно, перш за все, бути людяним. мабуть, кожен із нас бачив, як якийсь лобуряка мучить кошеня чи іншу беззахисну тваринку? та чи кожен може зупинити його? справжня людина стає до боротьби за чуже щастя, адже ще платон стверджував: здобуваючи щастя для інших, ми знаходимо його для себе: .справжня людина завжди виручить і . чи то старій бабусі принесе хліба, чи малому сусіду з ім завданням. головне – .справжня людина цінує життя. вона живе одним днем. але за свій день встигає корисно попрацювати.зараз, так вважаю, дуже важко стати справжньою людиною. бо таких залишилося не багато. зокрема це ті, що відчули на собі горе, страждання. тож к сучасному житті нам, молоді, немає з кого брати приклад. бо здобуваючи щось, ми йдемо «по головах» інших людей. заради грошей і статку, через ревнощі, заздрість, ми вбиваємо, нищимо, крадемо.візьмімо й такий приклад. хворих у світі багато. а чому наше медичне обслуговування таке дороге? чому лікарі говорять: «немає грошей – ідіть додому, за «так» нічого не зробимо».невже їм не хочеться , врятувати? а головне – чи можна таких людей назвати справжніми?   бути людиною – значить жити високодуховним, цілеспрямованим життям, мати свою незламну життєву позицію. але ще більшої поваги заслуговує така людина, якщо вона не зреклася людяності після всіх життєвих іспитів.