Співомо́вка — короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, дотепі, приказці чи казковому мотиві.
Жанрові риси співомовки вже наявні в «байках і прибаютках» Левка Боровиковського та Євгена Гребінки. Але найбільш виявився в цьому жанрі талант Степана Руданського, який у 1851—1860 роках створив три рукописні збірки «Співомовок». Цикл «Нових співомовок» написав Іван Франко. Співомовкою можна назвати й гумористичний вірш Володимира Самійленка «Божий приклад».
Пояснення:
Спасибо
Ответ дал: Гость
тому що люди яки створюют пiснi,казки та т.i.цi люди хочуть щоб про ихних казок та пiсень обмiрковували у школi,на вулицi,на роботi.
Ответ дал: Гость
мають на увази ,що ця людина має мандрівний характер.
Популярные вопросы