Співомо́вка — короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, дотепі, приказці чи казковому мотиві.
Жанрові риси співомовки вже наявні в «байках і прибаютках» Левка Боровиковського та Євгена Гребінки. Але найбільш виявився в цьому жанрі талант Степана Руданського, який у 1851—1860 роках створив три рукописні збірки «Співомовок». Цикл «Нових співомовок» написав Іван Франко. Співомовкою можна назвати й гумористичний вірш Володимира Самійленка «Божий приклад».
Пояснення:
Спасибо
Ответ дал: Гость
тема: краса навколишнього світу, вміння сприймати її.ідея: радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповторність кожної хвилини буття.
основна думка: треба пройти довгий та тернистий шлях за для розуміння та сприйняття "солодкого світу"
жанр: соент
римування: перехресне
художні засоби: епітети (солодкий світ, простір блакитно-білий, дух ширококрилий), уособлення (пролісок несмілий), прівняння(твій погляд..немов неначе спогад), риторичне питання (чи янголи нам свічі засвітили.. солодкий світ? )
Ответ дал: Гость
я вважаю,що листопад-накрсивіший місяць осені.у повітрі у швидкому вальсі кружляють листки клена,верби,берези.вони пофарбувалися у найдивніші кольори: червоний,жовтий,трошки зеленого.на землі вони перетворюються на різнобарвну чарівну ковдру.я дуже люблю листопад
Популярные вопросы