Чому софійка стверджує, що двоїста душа-питома риса міщенків.

щаслива людина- це дуже багатограний вираз. у кожної людини своє щастя. але я вважаю, що щаслива людина- це сімейна,добра,небайдужа до світу людина. у цієї людини завжди кожен день - це нова цікава весела історія. навіть, коли сталося лихо у житті,людина завжди повина радіти кожній своїй хвилині прожитій у світі.у такої людини завжди все гаразд зі здоров‘ям і сім‘ю. з такою людиною завжди хочеться спілкуватися і товаришувать.

справді, , що у поемі «марія» т. шевченко подає новозавітний переказ про  марію  богородицю, але дає її образу дещо нове наповнення. після загибелі сина мати продовжує його справу. образ марії символічно-узагальнений, — він уособлює джерело добра, що змінює світ. 

народна мудрість говорить: "щоб справжньою людиною стати,треба добре працювати".отже,пряця-це першооснова людського життя,яка створила людину.а тому,мені здаеться,без праці немає справжньої людини.

ще одна народна  мудрість гласить: "земля не може існувати без сонця,а людина без щастя".тому мені здаеться,що людина повинна бути ще і щасливою,мати гарних друзів.такою,на мою думку.має бути справжня людина.

калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. але для нього земля є засобом збагачення, наживи: «як радісно тебе загрібати докупи, в одні приобрітав би тебе без ліку». власницька любов до землі, думаю, не приносить йому радості, а примушує думати лише про гроші, бариші, збагачення.герасим — працьовита людина, але бажання збагатитися зробили його обмеженим і ненаситним. він працює з ранку до вечора сам, примушує працювати не рук дружину параску і сина романа. заради достатку і збагачення калитка здатний пожертвувати коханням і щастям романа та мотрі. посватати дівчину він обіцяє для того, щоб вона краще працювала, старалася. а сина хоче одружити з пузирівною, заявляючи: «мені треба невістку з приданим, з грішми».калитка — жадібний і скупий. з великим задоволенням він розповідає копачеві, як, заміж дочку, не додав п'ять тисяч приданого і весілля перетворилося на загальну бійку. цей господар шкодує окрайця хліба для робітника, змушує його повернути скибку назад. «і тобі не гріх? неділя свята, а ти ні світ ні зоря вже й жереш! не пропадеш, як до обіду » своїх робітників калитка вважає ледарями, у яких тільки одна думка: « би до сніданку, а після сніданку все погляда на сонце: коли б скоріше обідать». тому і наглядає за ними, слідкує, щоб вчасно стали до роботи.калитка заздрить багатшим жолудеві та пузиреві, не вірить, що вони досягли цього чесним шляхом. у гонитві за наживою, у бажанні взяти гору над іншими хазяями калитка йде на злочинні махінації. за п'ять тисяч карбованців він хоче купити сто тисяч. самому страшно братися за цю невідому справу, тому калитка запрошує кума, щоб той обміняв фальшиві гроші. цей сільський багатій любить, як кажуть у народі, загрібати жар чужими руками. хоча калитка і хотів обдурити досвідченого шахрая, сам пошився в дурні, отримавши замість сподіваних грошей мішок з чистими папірцями. у відчаї він хоче накласти на себе руки, заявляючи: «краще смерть, ніж така потеря! »я вважаю, що герасим калитка — черства й безсердечна людина, для якої немає нічого святого. він жорстокий і страшний, бо може пожертвувати навіть щастям власних дітей заради збагачення.