Українська література реве, стогне і промовляє до нас речитативом надмогильних плачів. З епохи в епоху, із течії в течію смерть повертається до нас обличчям і ніколи спиною. Це й не дивно, адже мовчазна постать у каптурі вербалізує одне з наріжних питань людського існування, оприявлює страхи, надії та вірування. І література якнайкраще фіксує кожну зміну виразу мертвотного обличчя. Проте час від часу воно набуває іронічних рис, і тоді останній подих героїв відбувається не у славнім бою чи у флері благородної старості, а, наприклад, у калюжі. Тож ми вирішили скласти своєрідний український список премії Дарвіна, тобто відзнаки за безглузді смерті, який оцінюватиметься за до Омелька Кайдаша.
Объяснение:
Спасибо
Ответ дал: Гость
поезія "молюсь і вірю. вітер грає.." максима рильськогоза жанром: вірш-рефлексія*відтвореноєдність ліричного героя з природою, пройняті життєрадісністю, вишуканістю почуттів.композиція: монологоповідь веде ліричне "я", яке звертається до "ти" і до "іншого".внаслідок якого виникає діалогізм. художнє обрамлення його є відтворити сонцелюбну вдачу героя, його захоплення голубами "ясної" вроди. голуб символізує: любов і вірність; плодючість і життя; виступає алегорією життя людини.
Ответ дал: Гость
"шукай пригод і життя буде веселіше" - сказав мені , якось дідусь . але моя мама це сприйняла , як жарт . проходило багато часу , багато днів я й забула про цю розмову .
але через потім я втрапляла івтрапляла в різноманітні халепи. я спочатку все сприймала близько до серця . а потім якось почала сприймати це байдуже .
я знайшла завдяки цим справжніх друзів.ія можу сказати , що дідусь був правий , бо без пригод життя стає нудним.
Популярные вопросы