Славним пращуром засновником
роду сімї Джури був Омелько
Муха​

Українська література реве, стогне і промовляє до нас речитативом надмогильних плачів. З епохи в епоху, із течії в течію смерть повертається до нас обличчям і ніколи спиною. Це й не дивно, адже мовчазна постать у каптурі вербалізує одне з наріжних питань людського існування, оприявлює страхи, надії та вірування. І література якнайкраще фіксує кожну зміну виразу мертвотного обличчя. Проте час від часу воно набуває іронічних рис, і тоді останній подих героїв відбувається не у славнім бою чи у флері благородної старості, а, наприклад, у калюжі. Тож ми вирішили скласти своєрідний український список премії Дарвіна, тобто відзнаки за безглузді смерті, який оцінюватиметься за до Омелька Кайдаша.

Объяснение:

зрада - дл всіх людей, це слово асоціація з чимось не хорошим, підлим. і я звичайно не виняток. мені здається, що якщо ти завяєзуєш дружбу з кимось, то ніколи не зраджуй цій людині, а будь з нею до кінця, в усіх скрутних ситуаціях, тому що якщо ти обрав людину в якості свого друга, то залишайся з ним назавжди. я не розумію вислову "друзі напрокат", в моєму баченні друг він або є, або його немає взагалі, це не явище і воно не абстрактне. а ті хто відносяться, до друзів які приходять і йдуть, не мали ще справжнього друга, і не вміють ним дорожити. зраджують не лише друзі, а й близькі кохані люди. і це набагато гірше, ніж втратити друга, тому що коли ти любиш, ти починаєш проживати з коханим одне життя, а після зради його потрібно розірвати, а це процедура болюча. проте сама страшна зрада, це коли тебе зраджують твої рідні, ви не дивуйтесь буває й таке. і саме в цей момент ти не знаєш навіть чи варто продовжувати жити. я розумію, що боротись зі зрадою безглуздо, але почати цінити всіх ніколи не пізно.

твiр степана мацюцького "в гостях у весни" маэ таку назву, бо в ньому описана природа восени. i описана вона не стороннiм спостерiгачем, а тим, кому вона близька, тим, хто прийшов до неi в гостi.