Твір Г. Тютюнника “Дивак” за жанром:
А. оповідання
Б. казка
В. повість

Як звали вчительку за твором Г. Тютюнника “Дивак”:

А. Матильда Петрівна;
Б. Маргарита Федорівна;
В. Матильда Павлівна

Федько-Тойкало, герой оповідання Г. Тютюнника “Дивак”, ударив Олеся тому, що той:

А. не хотів показувати гніздо ремеза;
Б. відмовився з дітьми ламати молодий лід;
В. не поділився сніданком.

Чому Олесь, герой оповідання Г. Тютюнника “Дивак”, гірко плакав, бо:

А. його вдарив Федько;
Б. щука з’їла пліточку.
В. вчителька малювання поставила йому “двійку”;

Чим мотивував Олесь хлопчикам свою відмову ламати лід (“Дивак” Г. Тютюнника):

А. він ще молодий;
Б. можна провалитися;
В. не хоче замочити ніг.

Що зробив Олесь, коли вчителька поставила йому двійку за дятла (“Дивак” Г. Тютюнника):

А. розплакався;
Б. пішов з уроку;
В. сидів мовчки.
Що таке "гирунчик"?

А. Рівчак.
Б. Горщик.
В. Водяна кропива.

Хто сказав про Олеся: "Затопчуть його, бо воно ж як деревце в пагоні"?

А. Мати.
Б. Сусідка.
В. Дід Прокіп.

Чому героя твору називали диваком?

А. Поводився не так, як його однолітки.
Б. Мріяв стати космонавтом.
В. Він дивував усіх надзвичайними здібностями.

Ідея твору Г. Тютюнника “Дивак”:

А.ідея вільного і творчого життя.
Б.ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини;
В.ідея незалежності людського духу;

Висловлювання з оповідання Г. Тютюнника “Дивак»”“Він ще малий, головою дістає ледь до клямки. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ” - це:

А. художній опис;
Б. пейзаж;
В. портрет

Олесь любить малювати на снігу

А. хати
Б. всяку всячину
В. птахів

здається, що образ борулі комічний, але насправді його маніакальна жага до дворянства ледь не згубила все його життя. він гарний батько, товариш та чоловік. але майже втратив друзів та трохи не згубив життя своїх дітей, викинув ледь не всі гроші на вітер.

"і сміх, і гріх",- кажуть у народі. це саме така ситуація. людина, яка жила на своєму місці і дуже не непогано, через гордість та свою обмеженість ледь не втратила все. заради дворянства він знущався над собою та своїми близькими, не бачачи того, що робить. борулю засліпила гордість та бажання доказати іншим, що він вищий за більшість. а це вже не комедія, це вималювався трагічний образ людини, пошитої в дурні своєю пихатість та нечесністю тих, хто бажає заробити за рахунок інших.

                                крига на одрі 

в цьому році зима 

не вігадала білої свити. 

часом вже й приміряла, 

та хтось її заразу крав. 

пощукала,  

що ж робити? - 

будувала в старій 

із торішніх зів'ялих трав.як коли лютувала,стелила рядно ожеледиць.сперечалася з морем,несла сум'яття вітрів.все збиралась на силі.та не встигла огледіться,як проснулись дереваі на одрі лід потемнів.крига буйно ломиласьу відкриті двері протоки.лід кришився, б'ючисьоб каміння і нарешті по одрі –темній, широкій –на останній крижинісамотня чайка пливе.- ти куди ж розігналась? чи, бува, не до самого моря? чайки держаться гурту,а ти відпливаєш одна.а крижина тонка,а крижина майже ну, а що, як їїрозмиє вода весняна? ну, а що, коли їйта удержать тебе несила? затріщить і віпіде вода - дивна людино! я ж маю крила.нащо крилатим ґрунт під ногами?

                            крила  а й правда, крилатим ґрунту не треба.землі немає, то буде небо.немає поля, то буде воля.немає пари, то будуть хмари.в цьому, напевно, правда а як же людина? а що ж людина? живе на землі. сама не літає.а крила має. а крила має! вони, ті крила, не з пуху-пір"я,а з правди, чесноти і довір"я.у кого - з вірності у коханні.у кого - з вічного поривання.у кого - з щирості до роботи.у кого - з щедрості на турботи.у кого - з пісні, або з надії,або з поезії, або з мрії.людина нібито не літаєа крила має. а крила має!

перша частина книга присвячена подорожі до ліліпутії – маленьких чоловічків, які досягли великих успіхів у і, будівництві та механіці. вони  такими смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, мудрими та розумними людьми. ліліпутія – це манесенька країна, але в ній такі самі проблеми, як і в ії. на чолі держави стоїть імператор. але його претензії такими смішними гулліверу, як він тримає «шестидюймового чоловічка» на долоні.  імператор стурбований двома лихами в його країні. перше лихо – це те, що у ліліпутії існують дві ворожі партії  тремексенів і слемексенів. причина їх ворожнечі – висота підборів. вони нагадують ворожі партії вігі і торі в ії. друге лихо це запекла війна з блефуском. причина цієї війни гуллверу здається смішною та незначною: жителі ліліпутії і блефуску ніяк не вирішать з якої сторони розбивати яйце: з гострої чи тупої. на мою думку це не така вже й значна причина, щоб влаштовувати війну. такою була війна ії з. імператор ліліпутії захотів за сили гуллівера завоювати всю імперію.

справжня людина, на мою думку перш за все така. котра на бажає іншим зла. котра не обурює, обманює людей, котра завжди у важкий сітуації, котра не буде кидати смиття (наприклад квиток тролейбусу) на тротуар. а зачекає на урну, розуміючи ти самим, що слово "патріот" не тільки складається з вигуків на майдані та блакитно-жовтому прапорі, а й в поведінці людини.

справжня людина ніколи не ображатиме тварин, тому що розуміє, що завдяки зусиллямлюдства їх стає все менш и менш на землі, а жити тут треба буде ще й нашим онукам. справжня людина майже завжди чесна (тому що бути чесним завжди неможливо апріорі) , бо не має потреби у брехні, їй спокоініше сказати правда. та будь що буде, чим брехати, а потім пригадувати де, скільки, коли та й що ти збрехав. ще, на мій погляд, справжня людина, коли їй твір на тему в школі не йде до інтернету, на сайт мєйл.ру та не шукає там готову відвовідь на це питання, але це моя особиста думка, і ви можете із нею не погодитися