Литературный диктант "Неймовірні пригоди Івана Сили"
Що було стихією для доктора Брякуса?

я уявляю прялю-чарівницю у гарному блакитному вбранні.вона гарна та розумна. у чарівниці є чарівна паличка.

  в будущем я представляю нашу страну экологически чистой. хотела бы, чтобы реки не были такими загрязненными, потому что это плохо влияет на растительный и животный мир, на наше здоровье.  хочу, чтобы люди не были такими равнодушными и холодными друг к другу. у каждого человека есть определенные проблемы, но это не причина для того, чтобы не уважать, не друг другу. если мы хотим что-то изменить, то должны делать это вместе.

в украине станет больше добрых людей, которые будут заботиться о природе. будут защищать животных, арестуют всех браконьеров, выстроят много заповедников. и посадят больше лесов, чтобы люди могли дышать чистым воздухом. 

коло невеличкої хати рос вишневий садок. життя у цьому селі живе - співають дівчата, йдуть плугарі. біля цієї хативечеряє родина, у якій матір хоче повчати чомусь дочку, але співи соловейка не цього зробити. він так гарно співає, щоі повчати доню матір не хоче. вона покалала своїх маленьких діточоу спати тай сама задрімала, але соловійко не затих.у цій поезії нібито все просто, але автор тут повчає нас кохати родину, природу. вірш зачаровує аурою божественного затишку родинної злагоди. про цей вірш т. шевченка літературознавцями написано багато досліджень. надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. вражає те, що написаний він за похмурими тюремними ґратами. якою ж сильною була туга поета ш рідною україною, яка багата уява, щоб створити такий шедевр! чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? про це мріяв усе життя й сам шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися. вірш став "візитною карткою" україни — квітучої, мирної, співучої та доброї.