Поясніть, як ви розумієте думку літературної героїні: "Щастя - це момент. Далі вже буденщина, пошлість". Висловте свої міркування, хто з жінок новели "Valse melanclique" - найщасливіша (обсяг - 7-8 реченнь)

мрія

у творчу діяльність включена фантазія, проте далеко не завжди процес уяви негайно реалізується в практичних діях людини. нерідко цей процес набуває форми особливої внутрішньої діяльності, що полягає у створенні образу того, що людина бажав би здійснити. такі образи бажаного майбутнього називають мрією. мрія - необхідна умова втілення в життя творчих сил людини, спрямованих на перетворення дійсності.мрія виступає як спонукальної причини або мотиву діяльності, остаточне завершення якої з тих чи інших причин виявилося ві. саме тому будь-який предмет, зроблений руками людини, у своїй історичній сутності - це здійснена людська мрія.велика, але не завжди помітна роль уяви в практичної виробничої діяльності людей. у будь-якому, навіть самому звичайному предметі можна побачити втілену мрію багатьох поколінь людей. чим довше історія речі, чим більше вона змінювалася, тим більше число людських мрій в ній відбито. здійснена мрія викликає нову потребу, а нова потреба породжує нову мрію. спочатку кожне нове досягнення виробничої діяльності, нова річ здається досконалої, але в міру її освоєння виявляються недоліки, і люди починають мріяти про кращих речах, стимулюючи тим самим процес їх предметного втілення

1.митько йде до федора

2.шестикласники

3.снігова сварка

4.дівчачі сніжки

5.гарна, замашна сніжка

6.підбите око ніни

7.роздум про дівчину , в яку попав сніжок

8.подорож до ніниго дому

9.вікно ніни жук

10.думки про понурий луг

11.вибачення митька

12.подарунок ніни

рассказ е. носова "белый гусь" мне понравился, хотя о таких произведениях нельзя говорить однозначно, ведь они не просто нравятся, а волнуют и трогают душу. главный герой рассказа — белый гусь. он был красивый: "тугие перья одно к другому так ладно пригнаны, что казалось, будто гусь высечен из глыбы рафинада". ходил гусь всегда важно и степенно и считал себя самым главным в деревне. его называли адмиралом: "все у него было адмиральское: и выправка, и тон, каким он разговаривал с прочими деревенскими гусями". белому гусю самому пришлось воспитывать гусят, потому что их мать погибла под колесами автомобиля. более внимательного и заботливого отца сложно представить. он никого не подпускал близко к своим гусятам. оберегая своих детей, белый гусь прогонял других птиц, шипел на людей, погнался даже за бычком и выгнал его с луга. однажды, когда гуси были на лугу, неожиданно полил холодный ливень. все гуси легли на траву, а под ними спрятались маленькие гусята. косой холодный ливень перешел в град, и гуси не выдержали и побежали прятаться в кусты лозняка. оставленные взъерошенные гусята жалобно кричали вслед своим родителям и падали в траву под ударами града. один белый гусь сидел не шелохнувшись, иногда вздрагивая от безжалостных ледяных ударов. дождь закончился, но на середине луга неподвижно лежала белая птица, по ее клюву текла струйка крови, а из-под сильных крыльев выбирались дети. белый гусь погиб, но спас своих гусят, оставшись до конца храбрым и стойким. мне жаль, что белый гусь погиб. я восхищаюсь его самоотверженным подвигом. 

и. а. крылов! вот кто написал басню!

  вираз склалося на основі назви байки «лебідь, щука і рак» (1816) і. л. крилова (1769-1844): коли в товаришах згоди немає,на лад їх справа не піде,і вийде з нього не справа, тільки мука.одного разу лебідь, рак і щукавезти з поклажею віз узялися,і разом троє всі в нього впряглися; з шкіри лізуть геть, а воза все немає ходу! поклажа б для них здавалася і легка: та лебідь рветься в хмари,рак задкує назад, а щука тягне в воду