Жіноча недоля для Т. Шевченка — це передусім соціальна трагедія, всенародне лихо, породжене кріпацькою сваволею. Образ нещасної, закріпаченої жінки поет носив, "наче цвяшок у серце вбитий". Цей зойк душі, крик зраненого серця вилився пекучим гнівом до панів-лиходіїв, які топтали жіночу гідність, плюндрували жіночу красу, розпинали материнську радість.
Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи. Оповиту ніжною любов'ю і ласкою, він проніс її, страдницю, крізь усе своє творче життя, віддав їй величезну наснагу свого таланту, підніс до високих художніх узагальнень.
Объяснение:
Спасибо
Ответ дал: Гость
вчить любити батьківщину та народ більш, ніж своє життя. бути працьовитим . не витрачати дарма жодної години свого життя. наполегливо навчатися, ніколи не вважаючи себе досить досвідченним. йти до висоої мети, не дивлячись ні на які труднощі та переслідування.
Ответ дал: Гость
бо той, хто багато говорить, не вміє слухати. а значить, й не може підтримувати дійсно розмову, яка принесе користь хоч кому-небудь. він ніби розмовляє сам з собою. а яким чином можна отримати інформацію, постійно розмовляючи? а про що може говорити така людина іншим, що вона знає, крім свого внутрішнього світу, який звужується кожного дня. це монолог, який нікому не цікавий.
Популярные вопросы