Як ви розумієте характеристику В. Симоненка - "лицар на білому коні" в українській літератури?

У даному даномувипадку лицарем іминували середньовічного феодала, який належав до

військово - дворянського стану, а нині цим словом характеризують самовідданого й благородного захисника кого - або чого - небудь, виховану й підкреслено чесну людину. Тому я важаю, що Симоненко був самовіданий українській літературі.

сьогодні погожий весняний день. ласкаво пригріває сонечко і так хочеться поскоріше піти грати з друзями на вулицю. я поспішаю додому, поспіхом портфель і вітаюсь з бабусею:

  - добридень, бабусю (ім я)!

  - добридень, онуку(онучко)! як справи у школі?

  - все добре. я піду на вулицю гуляти з друзями.

  - а що стосовно уроків? знову мати сваритиме, що не виконав(-ала)?

  - ні, я швиденько, обіцяю!

  - гаразд.а чи не міг би ти подати мені окуляри? вони лежать на тій поличці так хочеться почитати книжку!

я вже поспішаю і стою біля ганку, але бабусине прохання зупиняє мене.

  - звичайно! тримай!

  - дякую! не барися на вулиці.

радісно цілую бабусю! як чудово, що вона в мене є!

  - а знаєш що? давай я разом з тобою почитаю? я не поспішаю.

  - із задоволенням!

як приємно бути корисним для оточуючих!

ніхто не знав, що саме треба споживати.

(якщо це дпа, то в тексті відповідь є).