Чому говорющій рибі не знайшлось місця ні у світі риб ні серед людей​

Обидва світи є чужими

Объяснение:

«Говорющих риб», як правило, «жахаються» і соромляться, їх мають за божевільних, їх винятковість заважає і дратує.

Заважала рибам зосередитися, а це порушувало гідність риб’ячу; її боялися, отже, доля у риби була тепер одна –вигнання

Риба – не звичайний друг, не людина

літературна казка створена одним автором, у більшості випадків відомо рік її створення, вона існує в єдиному варіанті - якщо автор сам не схоче її змінити. у народної казки автор - народ, неможливо визначити дату її створення, зазвичай пишуть, яке століття. так як це усна народна творчість, кожен оповідач може щось змінити в своїй розповіді, одна і та ж казка може відрізнятись в різних місцевостях.

тільки заграло барвами літечко, як юркові знову довелося повернутися до села. здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. хлопцю це добре вдавалося. товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути юрко.