Аналіз вірша "у тієї катерини" (тема,ідея, мотиви, художні засоби і т. д.)

остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який

відчуває відповідальність за себе, за свій спосіб життя та за тих, хто близький йому. він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та соломії. його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.

  соломія — волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди». вольовий і сміливий характер соломії автор характеризує так: «спокійною, грізно-спокійною» з'явилась соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі страшною звісткою, що остапа передадуть російській владі.

1. страхи лося

2. лось в дорозі

3. раптова трагедія

4. за крок до смерті

5. поява братів

6. порятунок хлопчиками лося

7. довгоочікувана свобода

8. раптовий постріл

9. поява дядька шпичака

10. правильна реакція братів

пісні здавнини,передавались з покоління,в покоління.з першого погляду це всього лиш пісня,але який велий вміст є вній! скільки там історії.і скільки вони живуть,таке враження що вони безсмерті,вічно існують.іменно піснями люди передавали нащадкам свої почуття,своє життя,їхні закони.є багато надзвичайно хороших пісень,в яких є автори,є звичайні складені народом.звичайно українська пісня є дуже важлива для нас,навіть завдяки пісням ми можемо дізнатись які в ниших нащадків були,обряди,традиції,закони,і яке загалом життя.з піснею і робота швидше йде,і веселіше,і приємніше працювати.на світі мабуть і немає людини якаб нелюбила пісню.

подорож до моря

вже сонечко в море сіда;   у тихому морі темніє; прозора, глибока вода, немов оксамит, зеленіє. на хвилях зелених тремтять червонії іскри блискучі і ясним огнем миготять, мов блискавка з темної тучі. а де корабель ваш пробіг, дорога там довга й широка біліє, як мармур, як сніг, і ледве примітне для ока. рожевіє пінистий край; то іскра заблисне, то згасне… ось промінь остатній! прощай, веселеє сонечко ясне!