Фанфік на твір "шпага славка беркута"

в спекотний день, в гаю тiнистiмвовцюра зморений лежавприкривши пузо своє листям  про щось собi вiн мiркував-«чiтал я, каже, у газетi  (газети ж бо у нас не вруть)шо будто где-то там на свєтєвегетарьянцями живуть».мiркує далi : «бач, як добрез усими в мирi й дружбi жить,щоб i любов була як море,щоб брагу навiть з зайцем пить»так  мiркував вовцюра добрий,вегетарьянцем стать хотiва а потiм зайця в лiсi з'їв.мораль цієї байки є такоюхоч так крути її, хоч сяквсі добрі помисли  з тобою  поки немає голоду ознак.

в природи багато чудес, таємниць і секретів. то хіба не диво – з маленького жолудя зростає могутній дуб, а з невидимих спор – гриби, а звичайна цвіль може бути і отрутою і ліками. скільки в природі живих істот: від крихітних інфузорій, що можна лише в мікроскоп розгледіти до величезних синіх китів. а найдивніші для мене – це дельфіни. які ж вони розумні. коли я спостерігаю за ними в дельфінарії, мені здається, що вони розуміють значно більше, чим ми думаємо. мене не покидає думка, що дельфіни не морські тварини, а морський народ. ось тільки не навчилися ми їх доки розуміти, а так хочеться відкрити таємницю взаєморозуміння. адже як би було здорове, якби дельфіни змогли попередити людей про цунамі, що наближаються, тоді і людських жертв було б набагато менше. і скільки секретів вони могли б відкрити людям.

это тот жанр или жанры, в которых предпочитает творить поэт. например: гражданская лирика

не робіть поміток на моих сторінках.не загинайте мене по корінцю! адже я така гарненька та яскрава - щойно з типографії. для того, щоб я народилася, мене написав автор, потім надрукувала друкарка, перевірив редактор. художник намалював малюнки. а надрукували мене на папері, виробленому на фабриці із могутніх дерев.

ти бачиш, скільки праці багатьох людей зібралось в мені! а ти хочеш мене обмалювати? навіщо? я же можу стати в нагоді твоєму братику (чи сестричці).

і взагалі, потрібно берегти всі книжки, а не одну мене!