Кожного дня юрко думав про той випадок, йому було дуже соромно повертатися влітку до села. він зрозумів, що брав від світу лише те, що задовольняло його примхи і не розумів поведінки дівчинки з чистою душею.
наступного літа юрко повернувся до села, як і раніше його радісно зустрічали хлопці, а йому було соромно дивитись їм в очі, але він тепер вислухав кожного і радів їхнім розповідям. він стояв і подумки шукав навколо тосю. і ось, нарешті, сором’язливо вона вийшла з хати з вудочкою, привітно усміхнулась юркові і запропонувала усім разом підти до річки.
Ответ дал: Гость
и. а. крылов! вот кто написал басню!
вираз склалося на основі назви байки «лебідь, щука і рак» (1816) і. л. крилова (1769-1844): коли в товаришах згоди немає,на лад їх справа не піде,і вийде з нього не справа, тільки мука.одного разу лебідь, рак і щукавезти з поклажею віз узялися,і разом троє всі в нього впряглися; з шкіри лізуть геть, а воза все немає ходу! поклажа б для них здавалася і легка: та лебідь рветься в хмари,рак задкує назад, а щука тягне в воду
Ответ дал: Гость
я дуже люблю пригодницьку літературу . мене часто запитують чому . тому що вона цікавіша за інші жанри . там кожну хвилину щось відбувається авантюри , аварії , бої . найбільш мені подобається " льодові побоїщі" . це історія про те як полководець невский переміг шведів на чудському озері. як він не силою , а хитрощами переміг ворогів .
мені здається , що пригодницький жанр багато чому навчає
Популярные вопросы