Цитатна характеристика в пєсі сто тисяч мотрі

як часто нам доводиться задаватися питанням: «чи щасливий я? » і що потрібно робити для досягнення цього переживання. багато хто також запитують — «щастя, я це відчуйте відразу, або я зрозумію це після деякого часу? »

точно відомо, що щастя не піддається розумінню різноманітним науковим дисциплінам. однак, багато філософів намагалися відповісти на це питання: «що означає бути щасливим? ».

давайте звернемося до висловлювань відомих мислителів про щастя:

«щастя — це коли тебе розуміють, велике щастя — це коли тебе люблять, справжнє щастя — це коли любиш ти.» (конфуцій)

конфуцій призводить нам цілих три рівня щастя! можна трохи розкрити його висловлювання. бути щасливим — означає бути зрозумілим. дійсно, якщо немає людей, які поділяють твою позицію, які з тобою знаходяться на одній хвилі, які просто можуть розуміюче мовчати, то важко знайти заспокоєння в спілкуванні. людина обов’язково повинен знати, що не тільки він один у всьому світі, та й у всій всесвіту в цілому надходить і думає певним чином. нерозуміння — це самотність. самотність ні до чого доброго не .

тому, шукаєте своїх саратніков, таких же як ви. разом, легше вижити в нашій непростій соціальної ситуації. багато що в розумінні вас, залежить і від вас самих. якщо людина не вміє бути зрозуміло, то це веде до того ж самотності. намагайтеся бути зрозумілим для людей, особливо для близьких, адже в кінці кінців, прагнення до того, щоб бути зрозумілим і зрозумілим — це прагнення до турботи про людей. подбайте про людей, і ви відчуєте себе щасливим.

якщо люди не навчаться   один одному,то не стане нiчого i нiкого.

кутаються у хмари сині карпати. про щось весело гомонять гірські потічки, а стрункі смереки слухають тиху зажуру вітру. підгір’ мальовничий куточок україни, тут 27 серпня 1856 року народився іван франко в селі нагуєвичі на дрогобиччині в заможній сім’ї коваля яця франка.  батько вмів кувать плуги, пі молот слухався його долонь, cин ловив отецьке кожне слово в тісній кузні, де не гас вогонь. говорив коваль про кривду люту, про життя нестерпне бідняка. і несла та мова часто чута гнів у серце юного франка. скільки він у кузні перемріяв, скільки він снаги набрався там, щоб за горе мстити лиходіям, вказувати правду трударям!   у цьому селі проминуло дитинство івана франка, тут він часто бував, коли навчався у дрогобичі і львові, сюди приїжджав зі своєю сім'єю, тут знайшов притулок після другого арешту.    і франко закінчив дрогобицьку гімназію в старших класах якої вже почав займатися літературною творчістю. дебютував у львівському студентському журналі „друг” у 1874р.  мужнів, загартовувався і.франко, навчаючись у львівському університеті. з під його пера виходять такі вірші: „гімн”, „каменярі” , „товаришам з тюрми”, що звучали як дзвін на спалах, кликали до боротьби „за поступ, щастя й волю”. такого сильного революційного голосу після смерті т.шевченка україна ще не чула.

в класi 35 людей всiм є робити лiнь,ваньцi нiколи зараз, та i кольцi теж.а мiшка любить книжки, вiн у нас простий хлопчина.