Твір-роздум на тему "у яких вчинках виявляеться людська шляхетнисть" (із різними фразеологізмів. тобто афоризми, крилаті вислови, прислів'я та приказки)

дуже часто ми задумаємося над тим, чи є у сучасному світі

місце шляхетності. звично, є. але яка людина є по-справжньому шляхетною? я

вважаю, що шляхетна людина – це людина, яка має належне виховання та високу

моральність.   ця якість не залежить від походження,

шляхетною може бути   і звичайна людина,

не аристократ. зазвичай у сучасному світі люди відходять від усталенного поняття моралі,

нехтують обмеженнями. але не можна сказати, що такі люди не є шляхетними. адже

шляхетність виявляється у вчинках.

      за якими ж вчинками можна зрозуміти, що людина є

шляхетною? я вважаю, що така людина не робить підступних вчинків, ніколи не

зраджує. вона не змінює свої ідеї під тиском суспільства, адже це не шляхетно.

людина, яка наділена такою якістю, на стане принижувати інших та знущатися.

вона в будь-якому випадку вестиме себе гідно. окрім цього, шляхетність – це

незнайомому на вулиці, небайдужість до кожного живого створіння, дотримання

норм поведінки. шляхетна особистість – це особистість, яка гідно носить звання «людина».

без дружби життя було б сірим   і не цікавим, тому що друзі частина життя кожної людини. дружба - це безкорисливі, особисті відносини між людьми, засновані на довірі, теплоті сердець, відкритості й щірості. вмінні вибачати. ти є повноцінною людиною, коли вмієшь любити. і через такі близькі взаємовідносини як дружба, ми цьому вчимося. близький друг - це майже рідна людина. найважливіше, це вміння зберігати в середині немов би хиве джерело. можна знати людину десять років, але завжди знаходити у ній щось нове. з роками, людина внутрішньо зростає, іде вперед, і це справжне щастя внутрішньо зростають разом. кажуть: " в мене є багато вимог, якою має бути людина. чемною, розумною, цікавою і т. п.". але є дуже мало замків, до яких підходить такий складний ключ, це мабуть неправильно.

я відчуваю, що замок сердця має відкриватися просто "шпилькою"), але ця шпилька має бути золотою - це вміння віддавати любов.

тому друзі, це важливі люди в житті, бо вони нам можливість, робити найголовніше, віддавати.

важко не погодитись з думкою, що з усіх утрат — утрата часу найтяжча. ця істина відома людям здавна, та, на жаль, мало хто на неї зважає.

по-перше, ми завжди кудись спішимо, намагаємось встигнути все й одразу, аби досягти омріяних висот. а насправді, щоб бути успішним, потрібно вміти організувати свій час і робити те, що нам подобається, до того ж якісно.

по-друге, отак рвучись вперед, ми забуваємо про те, що наш дорогоцінний час ми маємо приділяти ще й близьким людям, а ми його витрачаємо на матеріальне й скороминуще.

яскравим прикладом моїх думок можуть бути праці григорія сковороди, де представлена ідея сродної праці. він вважав, що людина, аби реалізувати себе, повинна займатися тим, для чого була народжена. продовжуючи його думки, можу сказати, що займаючись справою свого життя, людина не марнує свій час, а, отже, використовує його на благо собі.