Символічні образи у повісті дорогою ціною

Утворі ми зустрічаємо насичену кольорами та звуками картину. пам’ятаємо, що вона має символічне значення. таке ж навантаження несе і образ вітру.(«що не кажіть, а він живий, той вітер. він летить іздалеку, понад селами, і забирає по дорозі, всичує в себе і тишу села, і клекіт міста, шемрання темного лісу, дзюрчання вод і дзвін стиглого колоса. він несе в собі гомін землі, від тихого бриніння мушки до гуркоту грому, від скритого зітхання серця до крику смертельної розпуки»). образ вітру є символічним, адже вітер – всемогутня сила, справжній володар, непідвладний часові. він здатен бути скрізь, ставати свідком людського щастя та горя, перемоги та поразки. вітер може підняти бурю на морі, примусити людину змінити свої плани. символічний образ вітру ніби продовжує образ космічного польоту. і в цьому космічному вихорі десь загубилися і долі, і кохання двох невмираючих сердець – остапа і соломії. такий романтичний, піднесений образ природи підсумовує розповідь про трагічне кохання. він своєрідним чином пов’язує різних людей, континенти, різні часи в одне ціле. так у творі вимальовується і образ часу та вічності. у народній творчості вітер – символ волі. тому автор використовує для тог, щоб підкреслити, що остап на все життя зберіг любов до волі. остап живе «серед розлогих просторів», «в царстві вітру, який «несе в собі весь гомін землі від скритого зітхання серця до крику смертельної розлуки. треба тільки уміти слухати»).

перша частина книга присвячена подорожі до ліліпутії – маленьких чоловічків, які досягли великих успіхів у і, будівництві та механіці. вони  такими смішними, намагаючись здаватися великими міністрами, мудрими та розумними людьми. ліліпутія – це манесенька країна, але в ній такі самі проблеми, як і в ії. на чолі держави стоїть імператор. але його претензії такими смішними гулліверу, як він тримає «шестидюймового чоловічка» на долоні.  імператор стурбований двома лихами в його країні. перше лихо – це те, що у ліліпутії існують дві ворожі партії  тремексенів і слемексенів. причина їх ворожнечі – висота підборів. вони нагадують ворожі партії вігі і торі в ії. друге лихо це запекла війна з блефуском. причина цієї війни гуллверу здається смішною та незначною: жителі ліліпутії і блефуску ніяк не вирішать з якої сторони розбивати яйце: з гострої чи тупої. на мою думку це не така вже й значна причина, щоб влаштовувати війну. такою була війна ії з. імператор ліліпутії захотів за сили гуллівера завоювати всю імперію.