назва: "іванові франкові"
автор: микола вороний
тема: роздуми автора над питанням справжньої літератури.
ідея: важливо залишатися людиною цілісною, гармонійною.
епітети: скажений шал, невгамоване сумління, противні сили, гостра криця, велетень могучий, меч блискучий, страшні, тяжкі удари, таємні чари, грізний удар, чуття свобідні, щирі, святоблива ліра
порівняння: влучна, як з неба блискавиця; стають, немовби теж до бою.
антитеза: велетень-гнобитель/геній-визволитель.
оклики: о, ні!
риторичні запитання: чи від ударів ухилятись? та чи ж грізний удар обуха/там, де буяє творчість духа? хто кликав їх? чого їм треба? чи хробакам потрібно неба?
повтори: життя брудне, життя нікчемне.
звертання: друже мій.
анафора: в ній всі краси кольори сяють, / в ній всі чуття і змисли
Популярные вопросы