Твір на тему «чи легко бути білою вороною? »

мені до душі думка, що білою вороною бути не так складно, як здається спочатку. так,такі особистості – це сильні люди, але вони є сильними не через те, що в них лиха доля. білою вороною, тобто, людиною, яка дуже вирізняється з-поміж інших, бути легко, на мій погляд.

по-перше, мій власний досвід це підтверджує. я багато разів опинявся на місці цієї прекрасної пташки, а потім виходив зі складної ситуації добре. звичайно, те, що я був на місці пташки – це образний вислів.

пам’ятаю, я став цією вороною, коли перейшов до нової школи в іншому районі міста. всі мої однокласники жили у приватних будиночках, один я все життя до того провів у квартирі. в нас не було спільних знайомих. коли хтось про щось жартував, я навіть зрозуміти нічого не міг. але скоро я подружився зі шкільним народом, став розповідати всім про себе. і сам не помітив, як мені стало у класі добре!

по-друге, хто така біла ворона? це альбінос, велика рідкість серед чорних птахів. розумієте, це унікальна пташка! тому і оригінальна, не схожа на інших людина – цінність, рідкісна особистість. у її оригінальності можна знайти дещо позитивне.

наприклад, в когось від народження сиве волосся – отака аномалія. але яку ж чудову зачіску у стилі «панк» можна зробити з такого волосся! всі сусіди ще й позаздрять!

у дитинстві я слухав у бабусі платівку з піснею про ворону. там вона народилася білосніжною, а брати та сестри пофарбували її платтячко у чорний колір, щоб уникнути ганьби. фарба все одно змилася, птаха повернула собі істинний вигляд. білою вороною я назвав би марту, героїню роману в. підмогильного «невеличка драма». марта особлива серед світу, позбавленого почуттів, романтики та кохання. вона прагне всього цього, хоча люди навколо ці скарби душі втратили давно.

я вважаю, що білою вороною бути добре, що це легко. такі люди сильні – їхня сила ховається у їхній оригінальності!

остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який

відчуває відповідальність за себе, за свій спосіб життя та за тих, хто близький йому. він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та соломії. його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.

  соломія — волелюбна, у боротьбі за волю вона виявляє справжній героїзм, рішучість і наполегливість. загубившись у плавнях, ця ніжка і безстрашна жінка не опустила рук у розпачі, а «зібрала свою енергію, всю силу волі, всю міць тіла і йшла уперто й завзято, з вірою, що її широкі і високі груди зламають усі перешкоди». вольовий і сміливий характер соломії автор характеризує так: «спокійною, грізно-спокійною» з'явилась соломія до турецької жандармерії; такою ж «спокійною» вона й вийшла зі страшною звісткою, що остапа передадуть російській владі.

українська історична пісня «зажурилась україна» змальовує той час, коли на нашу землю нападали татарські, турецькі завойовники вони палили міста і села, грабували, а молодих чоловіків, парубків, дівчат та дітей забирали в полон, щоб зробити рабами. із таким становищем не можна було миритися. пісня закликає всіх — од козака до бурлака — дати дружну відсіч нападникам, провчити їх. незважаючи на те, що йдеться про сумні й серйозні речі, твір пройнятий притаманним українцям гумором.