івоніка."і івоніки були дзеркалом самої доброти серця й "
"його сильні, залізні руки, чорні та тверді, заворушилися незамітно…"
"гарна була івоніка любив її. він знав її в кожній порі року і в різних її настроях, мов себе самого. вона пригадувала чоловіка і жадала жертви.
як була люта, боявся її більше, як почорнілого неба, що віщує тучу."
Спасибо
Ответ дал: Гость
тільки заграло барвами літечко, як юркові знову довелося повернутися до села. здається, він сповна осмислив своє байдуже та пихате ставлення як до природи, так і до людей. щоб випривитися в очах інших дітлахів, батьків, а головне у власних, він старанно виховував у собі почуття любові, злагоди, милосердя. хлопцю це добре вдавалося. товариші пробачили його, вони і не знали яким веселим та люб*язним може бути юрко.
Популярные вопросы