Мій улюблений персонаж з твору гуси лебеді летять

Браз михайлика розкривається різними засобами: тут використовується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки михайлика, про ставлення до нього батьків, дядька себастіяна тощо. михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда дем’яна, любимої ним бабусі, михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою.він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята. михайлик — талановитий хлопець. ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. спочатку михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. а потім і сам захотів написати п’єсу. гумористичні сцени весь час перемежовуються з ліричними. вони пропускаються крізь світосприймання хлопчика. у михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості. стельмахів михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила.

мені здається , що найцінніше в людині це чесність й наполегливість. не всі вродилися талановитими, але наполегливість зробить навіть з "сіренької миші" видатну в своїй справі людину. така зможе багатьом іншим. в нашому світі так не вистачає відповідальних та наполегливих людей.

але без чесності жодний не зможе стати людиною. часто ми потрапляємо у складні ситуації, коли здається , що весь світ проти тебе. лише чесно признавшись собі у своїй відповідальності за те, що трапилося, можна подолати безвихідь , й мужньо піднятися знов на боротьбу за   людяність, милосердя та відданість   своїй мрії.

  не злякатися серед юрби, йти крізь життєві труднощі, любити й сподіватися можливо лише з чесністю і наполегливістю. 

іть твір на тему: " втрато людиною душевної гармонії та способи її повернення (на основі поезії п. тичини, є. плужника, м. рильського)"