20 ! у рядках: незнана красуня на кручі сидить у самоті, упали на шати блискучі коси її золоті, - наведено портрет героїні вірша: а) «не знаю, що стало зо мною…»; б) «мій дух як ніч…»; в) «коли розлучаються двоє…»; г) «хотів би жити знов у горах…»

княгиня i рабиня мандруючи понад старим днiпром свiтанками, удень i вечорами, вночi, пiд чистим зоряним шатром, перед вогнем, що руки грiв теплом, я думкою летiв через тумани. туди, в минувшину далеких днiв, коли дiди, забутi й незабутнi, уперше стали мiж високих гiр, оглянули широкий виднозiр, за поколiння дбаючи майбутнi. трудилися у потi своїх чiл, орали землю, ставили оселi, воздвигли городи i частокiл i в клопотi буденних трудних дiл сади садили, будували села. сварилися, бо рiд iшов на рiд i плем'я кров братерську проливало, на князя князь iшов, i був розбрiд, i знов був мир, за рало брався рiд, русi знамена сонце читати далі

добро и щедристь основа людського життя.я так вважала,вважаю и буду вважати.и я думаю що це добре.бо якщо ты добрий и щедрий до тебе будуть добре видноситися ,а якщо ти будешь поганою людиною,в тебе друзив,и до тебе вси будуть погано видноситись.и е ж такак приказка,що видношься до людей так як хочешь щоб видносились до тебе.