6питань до тексту федько-халамидник. хто знає?

1. спірка, стьопка, толя — герої твору: а) «євшан-зілля»; б) «фелько-халамидник»в) «іван підкова».

2. «федько-халамидник» за жанром — це: а) оповідання; б) новела; в) повість.

3. як поводився федько, коли батьки карали його за бешкети? а) плакав; б) обіцяв, що більше не буде; в) мовчав.

4. слово «халамидник» означає: а) шибеник; б) злочинець; в) розбійник.

5. де відбуваються події, зображені в оповіданні? а) у селі; б) в місті; в) на хуторі.

6. чий це портрет: «це була дитина ніжна, делікатна, смирна. він завжди виходив на двір трошки боязко, жмурився від сонця й соромливо посміхався своїми невинними синіми очима»? а) федька; б) толі; в) стьопки.

7. за що побилися об заклад федько і толя? а) що федько перейде на інший бік річки; б) що федько перепливе річку; в) що толя перейде по кризі на інший бік річки.

8. хто врятував толю, коли він опинився на крижині серед річки? а) стьопка; б) федько; в) дядько.

9. як толя віддячив за свій порятунок з криги? а) звалив всю провину на федька; б) взяв провину на себе; в) зробив подарунок федькові.

10. лід на весні на річці…: а) як скло твердий; б) як олово; в) як цукор.

11. хто пускав кораблики по вулиці під вечір? а) стьопка, грицик, спірка та інші хлопці; б) сергій, стьопка, іван та інші хлопці; в) толя, коля, володя.

12. головний герой твору: а) федько; б) стьопка; в) толя.

1 — б, 2 — а, 3 — в, 4 — а, 5 — б, 6 — в, 7 — в, 8 — б, 9 — а, 10 — в, 11 — а, 12 — а.

странно но если мне не изменяет память,то 77 дней! просто я помню что было интересное число

юрій яновський — письменник з романтичною душею, неординарним світобаченням і оригінальним творчим почерком. у своїх новелах він прагнув показати глибокі картини свого часу, мріяв про час істинний, ідеальний. «життя є молодість, труд і любов. дайте мені посмакувати цих напоїв», — пише він у своїй ранній новелі «байгород». яновського, як і хвильового, хвилювали питання про співвідношення трагізму: гуманізму в революційному житті країни, про міру самозречення в ім'я вищої ідеї, про цінність людської особистості, збереження людяності за будь-яких умов. провідною в творчості письменника була тема революції, громадянської війни. у центрі уваги яновського — вирішальний момент в житті героїв, його цікавить не еволюція характеру, а «поведінка» героя в умовах найжорстокіших випробувань на межі життя і смерті. у новелах роману «вершники» впадає в око потужний струмінь гуманізму письменника, його любові до життя і людини. і одночасно вражає жах часу і революції, в якому людське життя втрачає вартість, вражає холодний подих смерті у прагматичних розрахунках з «ворогами» ідеї. отже, особливості романтичного стилю роману «вершники» визначає саме емоційний фактор. з першої новели «подвійне коло» постає образ громадянської війни як явища протиприродного, жахливого і потворного. у романі кожний герой дістав точну політичну характеристику: денікінець, петлюрівець, махновець, червоногвардіє передісторію кож ного персонажа автор передає лише кількома штрихами, показуючи його вже як сформовану особистість у складні, вирішальні моменти життя. і от непримиренні у своїй категоричності «вороги» сходяться на одному полі — п'ятеро рідних братів половців готові вбити один одного заради високих, але різних ідей, нехтуючи людськими почуттями. для них важливіші принципи та революційні переконання, аніж братерська любов і почуття матері. один за одним гинуть брати: андрій, оверко, панас — гинуть переможені своїми ж братами. братовбивство, як і вбивство матері (перегук з новелою «я (романтика)» м. хвильового) не можна виправдати жодною ідеєю, хоч якою б високою і благородною вона не була! у запеклому бою зійшлися загони різних політичних поглядів і по черзі летять голови братів половців — денікінця андрія, петлюрівця оверка, махновця непереможеним залишається тільки більшовик іван — це «узгоджувалося» з вимогами тогочасної критики та розвитком історії, однак дихнуло на читача неприхованою регламентованістю й нелюдською жорстокістю. принципи класової боротьби стають вищими за почуття родини,, роду: « рід розпадається, а клас стоїть», — пояснює комісар герт. вісім новел, з яких складається роман, не пов'язані сюжетом, але об'єднані авторського ідеєю: показати через внутрішній світ героїв необхідність історичного перетворення світобудови. через визначальні риси героїв автор показує й оспівує кращі риси усього народу — вірне кохання і біль матері за своїх синів («шаланда в морі»), вірність обов'язку та присязі («листоноша»), людську витривалість і жадання свободи («чубенко — командир полку»). усі герої роману втілюють у собі людське й національне прагнення збудувати кращий світ на землі однак письменник стверджує думку, що цей світ неможливо побудувати на крові. як і хвильовий, яновський показує, що постріл в іншу людину — це щоразу постріл у самого себе, у кайсвятіше, що є в душі кожного. і через духовну і моральну деградацію кожного будівельника «світлого майбутнього» відбувається духовне спустошення і моральна деградація усього народу. адже розпад одного роду половців символізує розпад усього народу у вирі жорстокозапеклої громадянської війни, яка стала трагедією української нації. ця думка художньо втілюється в формі розрізнених, не пов'язаних між собою сюжетно сцен новел роману, які все ж об'єднуються почуттям автора, його переживанням не тільки за долю рідних братів, але й за долю усього народу.