За що, народ увіковічив імена своїх героїв? написать что то, про это.

був теплий літній ранок, коли хлопці вирішили .

  але це їм швидко набридло, і вони вирішили пострибати з тарзанки.

  коли хлопці поралися біля дерева, щоб прив язати мотузку, то несподівано знайшли стару   міну.спочатку вони перелякалися, але потім зрозуміли, що вона   поламана. бо багато людей кожного літа відпочивають на цьому березі, і нічого за ці роки не трапилося.

  та коли   поралися з мотузкою, один з хлопців, відтягуючи міну, невдало перевернув її. пролунав страшенний вибух.

  друзі кинулися до місця трагедії і побачили непритомного товариша, у якого все тіло було у крові.двоє побігли за , інші робили, що вміли для пораненого. нащастя недалеко відпочивали туристи. почувши вибух, вони прибігли на . хлопця швидко вдалося відвезти до лікарні.

  декілька годин тривала операція. лікарі по частинкам зшивали хлопцю

м язи, щоб врятувита руки. потім ще довгий час пішов на відновлення.

  тепер усі хлопці своїм знайомим наказують завжди думати про наслідки.   

одного кольору земля і мокре небо. просвітку поміж хмарами нема. все сіре-сіре, ніби так і треба, це пізня осінь, та ще не зима. ще сон холодний не стулив повіки, зітхає вітер в голому гіллі. набрякли сумом потемнілі ріки, сон горнеться до чорної землі. ось-ось земля засне, і затвердіє, і спатиме так міцно до а поки що осінній дощик сіє, гіллям хитають голі ясени. застигло все в якімсь чеканні дива, щось має бути, але ще нема. та скоро прийде біла і красива, морозна й сніжна, чарівна зима.