Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда дем’яна, любимої ним бабусі, михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші…світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята. михайлик — талановитий хлопець. ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. спочатку михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. а потім і сам захотів написати п’єсу.
Спасибо
Ответ дал: Гость
я розумію це так,що праця-це одна з найголовніших ступенів досягнення успіха і мети.людина,яка не витрачає марно час,плідно і старанно працює,отримуе за свою працю гарний результат і повагу.у людини,яка шанує
працю є все для життя: їжа,одежа і сім*я.
тому працю потрібно поважати і не лінуватися,бо саме вона зробити нас щасливими.
Популярные вопросы