Нище подано кілька цитат до образу марічки \ цитатна характеристика марічки у творі "тіні забутих предків" м. коцюбинського. «тоді дівчинка, зігнута вся, подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором чорних матових очей і спокійно сказала: — нічьо.. в мене є другі май ліпші». «марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись» «сходились коло церкви або десь в лісі, щоб стариня не знала, як кохаються діти ворожих родів. марічка любила, коли він грав на флоярі. задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі, прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якої ніхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки» «марічка обзивалась на груфлояри, як самичка до дикого голуба, — співанками. вона їх знала безліч. звідки вони з'явились — не могла б розказати. вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах.. марічка і сама вміла складати пісні». «як муть мряки сідати на гори, я сяду та й си заплачу, що не видно, де пробуває милий. а як в погожу річку зазоріє небо, я му дивитись, котра зірка над полонинков — тому бачить іванко.. тільки співати залишу» . нище подано кілька цитат до образу івана палійчука \ цитатна характеристика івана у творі "тіні забутих предків" м. коцюбинського. "іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родини палійчуків» . виплеканий дивовижною і таємничою природою гуцульщини, ріс він розумним і допитливим хлопцем. але був не такий, як усі діти: «дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить» . щось незрозуміле для оточуючих ховалося в його очах, таке, що і мати відвертала від нього очі. іноді їй здавалося, що це не її дитина, а «бісеня» " "задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі, прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якою ніхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки" "коли іванові минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше. він знав вже багато. умів знаходити помічне зілля.. знав, що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім; що в лісах повно лісовиків, які пасуть там свою маржинку.. що там блукає веселий чугайстир, який зараз просить стрічного в танець та роздирає нявки; що живе в лісі голос " " зовсiм, коли вiн зводив очi на зеленi царинки, де спочивало в копицях сiно, або на глибокий задуманий лiс, злiта до нього давно забутий голос: iзгадай мнi, мiй миленький, два рази на днину, а я тебе сiм раз на годину.. тодi вiн кидав роботу i день пропадав" "i коли так молились, iван був певний, що за плечима у нього плаче, схилившись, " "безжурна молодiсть й радiсть знову водили його по сих безлюдних верхах, таких мертвих й самотнiх, що навiть лiсовий шепiт не мiг вдержатись там та спливав у долину шумом потокiв"
Спасибо
Популярные вопросы