Составить рассказ "наш друг электроник"

Эта случилась в далеком, 1976-ом году с моим дядей. дядя – электронщик от бога! он чинит все, до чего может добраться, телевизоры, радиоприемники, магнитофоны и прочую аппаратуру… по сему, среди его друзей постоянно ходили шуточки типа – «а ты сам случаем не электричеством питаешься? ». еще, дядя страдал толи радикулитом, толи еще чем в этом духе. для облегчения болей в спине, дядя применял , электрическую грелку. сама грелка, выглядит как тонкая подушка, из которой торчит провод с вилкой и выключателем. засунул это чудо в штаны чуть ниже спины, включил и хорошо! валяйся да наслаждайся жизнью. как-то раз зашла к дяде соседка и попросила починить телевизор, а он, тобиш дядя, как раз собирался греть спину. кряхтя и поругиваясь, дядя двинул к ней. «где здесь у тебя розетка? » - первым делом спросил электронщик. соседка показывает, дядя подходит к розетке, вытаскивает из штанов провод, подключается, довольно потирает руки и говорит: «хорошо, а теперь глянем, что там с телевизором стряслось».

одного разу, в останній день семестра, ми з друзями пішли на замок. на горі, під замком є закинута тур. база, і дві багатоетажні будівлі. ми там гралися, сміялися, жартували, раділи останньому дню в семестрі. і ось ми вирішили піти в одну з багатоетажок. ми знаємо що там нікого нема, і вона давно покинута. коли ми підходили то побачили світло в одній із кімнат другої будівлі, вона була дальше від першої. ми зупинилися. стоїмо. і ось відкриваються двері того будинку, виходить дід. ми не знаємо хто то був, можливо охоронець, можливо зовсім випадкова людина, але ми налякалися, і що духу тікали звідти.

p.s. якщо написати що то було темного, морозкого вечора. лампочка блимала, і по стінам ходили тіні. буде страшніше