Написати контрольний твір на тему "Чи варте кохання такого трагічного завершення?" (за трагедією В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта").Обсяг твору - 1,5 сторінки. Надіслати до натупного уроку.

Оформити роботу так :

Двадцять друге лютого

Контрольна робота

Твір

"Чи варте кохання такого трагічного завершення?"(за трагедією В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта ")

Дети враждующих семейств полюбили друг друга и тайно поженились, но юноша убил родственника возлюбленной и был изгнан. Монах пытался соединить влюблённых, план провалился, и они покончили с собой.

пам’ять серця про грізну війну

слово «війна» завжди викликає у мене асоціації з кровопролиттям, стражданнями, холодом та голодом. друга світова війна, в якій брала участь 61 країна, а це приблизно 80 відсотків всього населення землі,   мала величезний вплив на долю людства.   воєнні дії відбувалися впродовж 40 місяців на територіях 40 країн. усього було мобілізовано 110 мільйонів чоловік по всьому світу. за весь період війни людські втрати досягли 50-55 мільйонів чоловік, з них на фронтах загинуло 27 мільйонів людей.

війна в пам’яті тих, кому довелося її пережити назавжди залишиться тяжким спогадом. багато книжок написано про цей тяжкий період історії. моїм головним джерелом інформації про події того часу служать телепередачі, фільми та книжки, а не розповіді моїх близьких, які на власні очі бачили війну.

мій прадід, наприклад, пройшовши всю війну і отримавши два поранення, ніколи не любив розповідати мені про те, що йому довелося пережити.  

перед святом дня перемоги мій прадід діставав свою фронтову шинель з безліччю медалей. він завжди мовчки, зі сльозами на очах дивився на свої нагороди. по його обличчю можна було здогадатися, де були його думки. інколи прадід починав розповідати якусь фронтову історію, але обривав свою розповідь на половині і ніколи вже її не продовжував.       я часто замислювався, чому він не розповідає мені про свої подвиги, про своїх бойових товаришів, про поранення. напевно тому, що він прагне назавжди позбутися тих тяжких спогадів. спогади про війну, це також спогади про загибель фронтових товаришів, про страждання дітей, про голод та холод. тільки тепер я розумію, що ці спогади були для нього дуже важкими.

я низько вклоняю голову перед подвигами людей. світла вам п’ямять та низький уклін!

в своем романе "дубровский" а. с. пушкин описал быт крепостных людей, самодурство помещиков. он рассказывает о ссоре двух соседей-помещиков троекурова и дубровского. дубровский — воспитанный, интеллигентный человек, который уважает прежде всего человека, а не его титулы и богатство, для него крепостные люди — это не рабы, не животные, а личности. для троекурова же крепостные люди не представляют никакой ценности, он с ними груб, своенравен, временами жесток. когда уездный суд вынес решение о переходе в собственность троекурова крестьян дубровского, естественно, что вся дворовая челядь дубровского возмутилась. люди знали о троекурова и не хотели уходить от прежнего хозяина. дубровский остановил своих людей, когда те хотели расправиться с приказными, решение из уездного суда. крестьяне послушались хозяина, но некоторые из них не смирились, они понимали, что решение будет исполнено и в их силах изменить свою судьбу. ночью молодой барин владимир дубровский поджег свой дом, в нем тоже назрел бунт, и крестьяне его поддержали. дом со спящими приказчиками горел, а на крыше сарая металась кошка. кузнец архип, один из самых отважных бунтарей, рискуя жизнью, спас животное. почему же так сочетается в людях жестокость и мягкосердечие? я думаю потому, что человек выражает протест против насилия, несправедливости, зла и, когда гуманные доводы не приводят к положительному результату, понимает, что без холодной и расчетливой борьбы ему не победить. а невинных, слабых, забитых, если ты сильнее, нужно защищать. поэтому те, у кого было сильно развито чувство свободы и справедливости, ушли с дубровским в лес. после в окрестностях появилась группа разбойников, которая грабила и сжигала помещичьи дома. во главе этой шайки стоял дубровский. те, кто хотел свободы, получал ее, те, кто хотел бороться за свои права, становился лесным разбойником