Які життєві істини я зрозумів , прочитавши повість "Пурпурові вітрила"?"

   Прочитавши твір, я виніс для себе, що будь-яке, навіть саме неймовірне бажання може збутися. Головне не лякатися мріяти і ділитися своїми думками з близькими людьми. Потрібно завжди вірити, що десь у світі може відшукатися той єдиний, який зможе реалізувати твою фантастичну мрію.

   Можливо, не всі оточуючі зрозуміють тебе, і навіть жартуватимуть над тобою, але завжди буде перемагати доброта і любов. Ця яскрава повість про віру в красу та справжнє кохання, яке не зупиняють ніякі труднощі.

Объяснение:

наверно как ты и сама заметила, барыня жёсткая, даже жестокая. например мне было жаль муму, думаю каждый, кто читал, жалел эту собачонку, особенно хозяина муму.

андрия можно назвать предателем ,но и в тоже время нет.эта паночка стала для него как хозяйка ,а андрий стал рабом своих же чуств к ней.каждый думает посвойму ,для кого-то   любовь это все ,для кого-то эта не чего не имеет в его жизни,таким образом можно сделать вывод для каждого то он придатель а для когото он герой ,так как он смог признатся и стерпеть отцовский всгляд