В чем сходны обстоятельства кончины Афанасия Ивановича и его супруги?

що таке честь? що вона значить у житті людини? чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? честь — це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану а також власне почуття гордості. без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. а торгувати честю й гідністю заради високого титулу — це безглуздя. я вважаю, що людина без честі буде лише «знижувати планку» свого статусу в суспільстві.я хочу розглянути цю проблему, аналізуючи поведінку пана журдена — головного героя комедії мольєра «міщанин-шляхтич».по-перше, я вважаю, що людину без честі не будуть поважати оточуючі, і така людина буде виглядати дуже жалюгідно. згадаймо, наприклад, посвячення пана журдена в неіснуючий сан «мамамуші» — він настільки хотів стати вищим за станом, що загубив власне «обличчя», гідність. його ніхто не сприймав, як він того хотів. пан журден сам із себе зробив посміховисько.по-друге, таку людину будуть використовувати задля своїх корисливих цілей інші. так граф дорант, знаючи, що пан журден має багато грошей, часто позичав у нього «кругленьку» суму й не збирався віддавати борг. граф, як і його дружина дорімена, зневажав журдена, як тільки може дворянин зневажати буржуазію, у той час, як останній вважав цих аристократів своїми друзями, і мало того — навіть боявся їх, благоговійно дивлячись на них знизу вверх. журден ніколи не суперечив графові доранту, адже хотів бути ближче до такого бажаного й такого далекого аристократичного світу.зневажають і дурять журдена і вчителі, а він вірить їм і платить гроші лише за гарні слова. до того ж журден, зовсім загубивши голову, намагається видати доньку за першого ліпшого аристократа, не підозрюючи, як непривабливо це виглядає в очах оточуючих. він не слухає нікого, непохитно, як осел, відстоює свою точку зору, і робить це завжди, навіть якщо зовсім неправий.отже, засліплений зовнішньою привабливістю аристократичного світу, журден втрачає свою честь і гідність. це безглузде прагнення стати аристократом позбавило його здатності міркувати тверезо й зробило посміховиськом. мольєр висміює самоприниження та відсутність гідності в журдена, адже вважає, що здоровий глузд і щирість завжди перемагають.

как-то раз я шла по улице со своей лучшай подругой. у меня был парень. она его хорошо знала мы вместе сним дружили, гуляли. и вдруг он стал обращать внимание только на мою подругу. они опщались переписовались,а когда я ему званила или писала сообщение он не отвечал или говорил что он занет. как-то раз я ему позвонила он ответил и скозал как всегда что он занят и перезвонит когда освободиться. мне надо было сходить в магозин и я увидела его с моей лучшей подругой. я быстрей сходила в магозин, а когда пришла заперлась и ревела как истеричка целый день. я не понимала почиму он миня так неожиданно бросил. я ревела пока не при шла моя мама. она увидела чтоя плачу и начила меня распрашивать почему я плачу я ей всё разкозала так как есть она меня успокаевала. и говорила если он так поступил с табой значит ты когдато тагже поступила может даже и не в этой жизни а в прошлой ведь когда человек умерает он возраждается в другова человека или животнова. она мне скозала попросить прощения у маего парня, подруги вопщем у всех а в перваю очереде у самой себя и ещо отпутить всех и простить. я прежде чем зделать что сказала мне мама я задумалась может я ив правду так поступила как он поступил со мной. но я нечего не вспомнила. и попросила у всех прощения и была им за то что они были дляменя зеркалом.    

мне кажется потому что "тихий", "смиренный" это слова синонимы,а словосочетание "спокойный вид" тоже самое что и те самые слова,но собирает их вместе. и наверное это и звучит как-то красивее.(если не нравится извиняюсь)

но ленский, не имев конечно охоты узы брака несть, с онегиным желал сердечно знакомство покороче свесть. они сошлись. волна и камень,стихи и проза, лед и пламеньне столь различны меж собой. сперва взаимной разнотой они друг другу были скучны; потом понравились; потомсъезжались каждый день верхом, и скоро стали неразлучны. так люди (первый каюсь я) от делать нечего друзья.